Засипав землю січень
Засипав землю січень білим пухом, Приспав стрімку ріку між берегів, Війнув морозним на будинки духом -- В облозі місто мовчазних снігів. Лише довкруж шепочуть заметілі, Мозаїка думок пливе стежками... Йдемо повільно, ніби захмелілі, Воркує січень кришталевий з нами Про ту красу, якою ненароком Вдягнув ліси, сади, поля, діброви... Чарують нас все більше з кожним кроком Зими пухнасті, волохаті брови * * * * * * * * * * * Вже кілька днів йдуть в лютому дощі, А мали буть ще віхоли й морози, Вже й вітер змок та й заховавсь в кущі-- І стихло все, немов у передгроззі. Благаю щиро я в цю мить Мелодію дощу тужливу Жадану зустріч нашуміть, Послати долю всім щасливу. Підходжу вкотре до вікна: На склі сльозинки ті, що хмара ронить... Вмиває світ і душі нам весна-- І в серці многострунний травень дзвонить.
Додав: Anihola (11.02.2014)
| Автор: © Олена Альохіна
Розміщено на сторінці : Вірші про рідний край
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1643 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА