Засипав землю січень
Засипав землю січень білим пухом, Приспав стрімку ріку між берегів, Війнув морозним на будинки духом -- В облозі місто мовчазних снігів. Лише довкруж шепочуть заметілі, Мозаїка думок пливе стежками... Йдемо повільно, ніби захмелілі, Воркує січень кришталевий з нами Про ту красу, якою ненароком Вдягнув ліси, сади, поля, діброви... Чарують нас все більше з кожним кроком Зими пухнасті, волохаті брови * * * * * * * * * * * Вже кілька днів йдуть в лютому дощі, А мали буть ще віхоли й морози, Вже й вітер змок та й заховавсь в кущі-- І стихло все, немов у передгроззі. Благаю щиро я в цю мить Мелодію дощу тужливу Жадану зустріч нашуміть, Послати долю всім щасливу. Підходжу вкотре до вікна: На склі сльозинки ті, що хмара ронить... Вмиває світ і душі нам весна-- І в серці многострунний травень дзвонить.
Додав: Anihola (11.02.2014)
| Автор: © Олена Альохіна
Розміщено на сторінці : Вірші про рідний край
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1623 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА