Любов –полярна зірка в небі,
Шлях життєвий освітляє.
Неначе ясне сонце на заході,
Що променя, теплом торкає. Любов не знає зла,
Мов немовля безгрішне.
Воно немає дна,
Як океан безмежний. Любов-квітучий сад,
Де хочеться блукати,
Вона високий водоспад,
Не страшно в ньому потонути. Пахучих квітів, на весні букет,
Без перестану цвіт його вдихати.
Це мовби, душ двоїх, дует,
В якому можна заспівати. Це чиста і дзеркальна річка
Дивитись треба в неї без обману,
Любов, як темна, зорями сіяє, нічка
Це ранок, ясний без туману. Взаємне відчуття, воно дає наснагу,
Коханням справжнім називається.
Розвіває всю ненависть і тривогу,
Довіку в серці залишається.
| 
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.