Любов –полярна зірка в небі, Шлях життєвий освітляє. Неначе ясне сонце на заході, Що променя, теплом торкає. Любов не знає зла, Мов немовля безгрішне. Воно немає дна, Як океан безмежний. Любов-квітучий сад, Де хочеться блукати, Вона високий водоспад, Не страшно в ньому потонути. Пахучих квітів, на весні букет, Без перестану цвіт його вдихати. Це мовби, душ двоїх, дует, В якому можна заспівати. Це чиста і дзеркальна річка Дивитись треба в неї без обману, Любов, як темна, зорями сіяє, нічка Це ранок, ясний без туману. Взаємне відчуття, воно дає наснагу, Коханням справжнім називається. Розвіває всю ненависть і тривогу, Довіку в серці залишається.
|