Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пт, 22.11.2024, 09:12

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 25

Гостей: 25

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [270]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3388]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [316]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про рідню

ТІТКА

-Ну що, племіничку, - мені казала тітка, -

Чи маєш хоч найменьший брак в наїдках?..

Чи цілі в тебе одяг і взуття,

Чи не жахає темне майбуття?

-Ні, тітонько, я їй відповідаю, -

Ніяких труднощів в житті cвоїм не маю

Зростав не в дитбудинках, а у вас

Де ви взірцем були мені весь час..

І стільки вже порад від вас начувся

Що досі з них успішним бути вчуся

В престижнім вузі — не контракт - бюджет

Все чітко, ясно, аніяких жертв.

Хай навкруги бубнять там щось про кризу,

Я не турбуюсь — нерви, мов з заліза...

Юрист і в кризу має безліч справ,

Звичайно, як не ловить в небі гав.

А я до гав не дуже, щоб охочий,

У гульках не проводжу дні і ночі,

Рахую гроші і планую час,

Бо слухаюсь в усьому тільки Вас.

Мені завжди ви янгол-оборонець,

Підтримуєте гідно честь і совість.

А як би матір мав я замість Вас

Яка лише пиячила весь час

То щоб, малий, я зміг від неї взяти,

Шоб у своїм житті застосувати?

Із мови лиш лайливі матюги,

А в спадок люті злидні і борги.

А з батечка, що сИдів по тюрягах,

Не на багато більші мав би блага,

Що б їв і пив, на себе що б вдягав?

Від кого б і від чого б захист мав.

Це щастя, що в пургу замерзла мати,

А батько учадів у димній хаті,

Лиш я, що у диму не задіхнувсь

Дістався Вам, любенькій, не комусь.

Помили, одягли, нагодували

З тих пір життя тече у мене вдало...

Ой, тітонько! Завдячуючи Вам

Я не потрапив, як то кажуть, в спам...

Все говорив, а пальці так стискались,

Що дивувавсь, як тільки не зломались,

Як тітонці в горлянку не вчепивсь

І на межі останній зупинивсь.

Вона ж мене тиранила жорстоко

Усі мої гіркі дитячі роки.

З-під палки ріс, з-під палки добре вчивсь,

Вже краще б в дитбудинку опинивсь.

І був би у хлопчачій хижій зграї,

От де б життя мені здалося раєм.

Без понукань, без вічних попрікань

Нудних нотацій, зойків і зітхань.

І натяків безглуздих на спадковість,

Вже б краще так! Та в дім взяли свій томість.

Тому й племінником, як був так і лишивсь,

Але ж синочком був і я колись,

А все ж і мене мати пригортала -

Питуща? Так! Та як мене кохала.

Яка у неї посмішка була,

Які завжди знаходились слова.

А тітотонька лиш родичка — не більше,

Стосунки наші не стають тепліші.

Завжди уважна та завжди жорстка,

І мабуть з того сам жорсткий я став.

Підозрію усіх, усім не вірю

Із хлопчика перетворивсь на звіра,

Та все приховуюсь, та все ще їй корюсь,

Та відчуваю, що от-от зірвусь.

Ой, тітонько! Якім піддам вас карам.

Душа моя — суцільна чорна хмара,

Що блискавкою вибухне з небес

І світ жорсткий ваш знищить враз увесь.

Так буде, та нещиро посміхаюсь,

До тітоньки із шаною звертаюсь:

Спасибі вам за одяг і взуття,

За світле і безхмарне майбуття.

Весна 2014

Розміщено на сторінці: Вірші про рідню

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2887 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Asedo1949 • 15:26, 12.05.2014 [Лінк на твір] Життя наше - дуже складне, а людина - не розгадана тайна, кожна зі своїми думками, переживаннями, зі своїми недостатками і надбаннями. 0Спам 2 freedom • 17:45, 12.05.2014 [Лінк на твір] П.Юро,гарний вірш,тому ставлю Вам 0Спам 3 leskiv • 19:11, 12.05.2014 [Лінк на твір] 0Спам 4 Таля • 20:46, 15.05.2014 [Лінк на твір] Дуже зворушливий вірш. Серце крається читаючи! Знаю, як боляче без рідної мами. Та все ж таки завдяки їй, тітці, ви стали правником і творите своє власне життя. Любіть своїх діток, бо ж знаєте, як тяжко без любові! Нехай щастить!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі