Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 16.06.2025, 00:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 350
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідню
 

ТІТКА

-Ну що, племіничку, - мені казала тітка, -

Чи маєш хоч найменьший брак в наїдках?..

Чи цілі в тебе одяг і взуття,

Чи не жахає темне майбуття?

-Ні, тітонько, я їй відповідаю, -

Ніяких труднощів в житті cвоїм не маю

Зростав не в дитбудинках, а у вас

Де ви взірцем були мені весь час..

І стільки вже порад від вас начувся

Що досі з них успішним бути вчуся

В престижнім вузі — не контракт - бюджет

Все чітко, ясно, аніяких жертв.

Хай навкруги бубнять там щось про кризу,

Я не турбуюсь — нерви, мов з заліза...

Юрист і в кризу має безліч справ,

Звичайно, як не ловить в небі гав.

А я до гав не дуже, щоб охочий,

У гульках не проводжу дні і ночі,

Рахую гроші і планую час,

Бо слухаюсь в усьому тільки Вас.

Мені завжди ви янгол-оборонець,

Підтримуєте гідно честь і совість.

А як би матір мав я замість Вас

Яка лише пиячила весь час

То щоб, малий, я зміг від неї взяти,

Шоб у своїм житті застосувати?

Із мови лиш лайливі матюги,

А в спадок люті злидні і борги.

А з батечка, що сИдів по тюрягах,

Не на багато більші мав би блага,

Що б їв і пив, на себе що б вдягав?

Від кого б і від чого б захист мав.

Це щастя, що в пургу замерзла мати,

А батько учадів у димній хаті,

Лиш я, що у диму не задіхнувсь

Дістався Вам, любенькій, не комусь.

Помили, одягли, нагодували

З тих пір життя тече у мене вдало...

Ой, тітонько! Завдячуючи Вам

Я не потрапив, як то кажуть, в спам...

Все говорив, а пальці так стискались,

Що дивувавсь, як тільки не зломались,

Як тітонці в горлянку не вчепивсь

І на межі останній зупинивсь.

Вона ж мене тиранила жорстоко

Усі мої гіркі дитячі роки.

З-під палки ріс, з-під палки добре вчивсь,

Вже краще б в дитбудинку опинивсь.

І був би у хлопчачій хижій зграї,

От де б життя мені здалося раєм.

Без понукань, без вічних попрікань

Нудних нотацій, зойків і зітхань.

І натяків безглуздих на спадковість,

Вже б краще так! Та в дім взяли свій томість.

Тому й племінником, як був так і лишивсь,

Але ж синочком був і я колись,

А все ж і мене мати пригортала -

Питуща? Так! Та як мене кохала.

Яка у неї посмішка була,

Які завжди знаходились слова.

А тітотонька лиш родичка — не більше,

Стосунки наші не стають тепліші.

Завжди уважна та завжди жорстка,

І мабуть з того сам жорсткий я став.

Підозрію усіх, усім не вірю

Із хлопчика перетворивсь на звіра,

Та все приховуюсь, та все ще їй корюсь,

Та відчуваю, що от-от зірвусь.

Ой, тітонько! Якім піддам вас карам.

Душа моя — суцільна чорна хмара,

Що блискавкою вибухне з небес

І світ жорсткий ваш знищить враз увесь.

Так буде, та нещиро посміхаюсь,

До тітоньки із шаною звертаюсь:

Спасибі вам за одяг і взуття,

За світле і безхмарне майбуття.




Весна 2014

 

Додав: вершник (12.05.2014) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідню

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 2923 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1Спам
1 Asedo1949 • 15:26, 12.05.2014 [Лінк на твір]
Життя наше - дуже складне, а людина - не розгадана тайна, кожна зі своїми думками, переживаннями, зі своїми недостатками і надбаннями. 55555
avatar
0Спам
2 freedom • 17:45, 12.05.2014 [Лінк на твір]
П.Юро,гарний вірш,тому ставлю Вам 55555
avatar
0Спам
3 leskiv • 19:11, 12.05.2014 [Лінк на твір]
flowers-3 55555
avatar
0Спам
4 Таля • 20:46, 15.05.2014 [Лінк на твір]
Дуже зворушливий вірш. Серце крається читаючи! Знаю, як боляче без рідної мами. Та все ж таки завдяки їй, тітці,  ви стали правником і творите своє  власне життя. Любіть своїх діток, бо ж знаєте, як тяжко без любові! Нехай щастить!  55555

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz