Коли у мозку вітряна Сахара,
А серце закував сніжний Сибір,
В твоїй душі не видима сансара,
Не знаний темперований клавір.
Або ти сохнеш без думок, без цілі,
Не впізнаєш де зло, а де любов,
Або роки твої до того пожовтіли,
Що не злетів у вирій...не прийшов!
Збудись! Пустельну віднайдеш оазу ,
Полярний день промінням засія,
І стрепенеться серце від екстазу,
Почуєш пісню , в пісні буду - я!
у Вас 
0
Щиро дякую за поправку, Катрусю! Мені сподобалось, тому беру з вдяністю! "Зов" також змінила!
