Промовистий, образний вірш. Хоча й не без недоліків - "роки твої замолоду зжовтілі", у слові "замолоду" наголос падає дуже не туди. Я б сказав інакше - "і замолоду роки пожовтілі". Ну й фраза "не чув зов" якось не зовсім звучить. Вибачайте, пані Наталю, що зі своїм статутом пхаюся в чужий монастир, але я маю таке бачення Вашого досить гарного вірша.
Сподобалось, хоч над другим катреном треба таки попрацювати. Я, наприклад, його бачу так: Або ти сохнеш без думок, без цілі. Не впізнаєш де зло, а де любов, Або роки твої до того пожовтілі, Що не злетів у вирій...не чув зов. Хоч зов- русизм, краще - клич, поклик, заклик.
Щиро дякую за поправку, Катрусю! Мені сподобалось, тому беру з вдяністю! "Зов" також змінила!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Щиро дякую за поправку, Катрусю! Мені сподобалось, тому беру з вдяністю! "Зов" також змінила!
