Чомусь здалося так мені,
Самотній кактус на вікні
Стоїть сумний, зажурений.
Він на людей обурений:
"Запхали, бачиш, у вазон,
А не на клумбу, чи газон.
Мені бракує світла тут.
Оскільки кактус - не верблюд,
Не можу рухатися сам.
Без світла квіту я не дам.
Дітей не матиму тепер.
Халепа! Краще б я помер!"
Сердешний кактус бідкавсь так,
Немов на сповіді бідняк.
Але його ніхто не чув.
Пропав би бідний кактус був.
Всміхнулась доля. Кактус наш
Змінив раптово антурАж.
На виставці стоїть тепер,
Поміж опунцій і гербер.
Йому там добре. Він не сам.
І світла не бракує там.
Я - наче кактус на вікні.
Життя минає, ніби в сні.
Жахливий сон. Я там сама.
Навколо холод і пітьма.
Бувають ситуації, коли людина опиняється, подібно кактусу, у важкому становищі. Іноді вона просто не бачить вихід з глухого кута і тоді важливо, щоб на нього їй вказали люди, які її оточують.
Завжди треба вірити, що опинишся врешті-решт "поміж опунцій і гербер". Щоправда, волі тим собі кактус так і не здобув, бо й надалі залишився вазоном. Отак і людині - ніби "йому там добре", а оглянеться прискіпливіше - "життя минає, ніби в сні... навколо холод і пітьма". Душа людська - дивне явище, де людині, як істоті, добре, їй не завжди.
Цікавий вірш, цікаві порівняння і читається легко. Життя нерідко здається сном, чому і кажуть ілюзії життя, але це життя залежить тільки від нас самих, бо саме в нас є право вибору - жити чи існувати. Може героїні не варто так перейматись самотністю, адже вона на сайті, а це вже не одна.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Може героїні не варто так перейматись самотністю, адже вона на сайті, а це вже не одна.
