Тріщали, в мороці нічному, половиці.
Шуміли протяги, сполохані вітрами.
Старий будинок, як у казках, говориться,
Живий, й стоїть на роздоріжжі між світами.
Усі його обходять різними дорогами,-
А той будинок плаче скрипом уночі.
Знесуть?Та ні, він із різн́ими порогами.
Він просить у гості Тебе.. Кричить...
Тріщить, скрипить у мороці нічному.
Спливають в пам'яті його ті образи далекі.
Звертається до Тебе: "Йди додому!",-
Насправді, йому страшно залишитися самому.
образно про самотність , про закинутість , філософічно ... Звучить !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль