Тріщали, в мороці нічному, половиці.
Шуміли протяги, сполохані вітрами.
Старий будинок, як у казках, говориться,
Живий, й стоїть на роздоріжжі між світами.
Усі його обходять різними дорогами,-
А той будинок плаче скрипом уночі.
Знесуть?Та ні, він із різн́ими порогами.
Він просить у гості Тебе.. Кричить...
Тріщить, скрипить у мороці нічному.
Спливають в пам'яті його ті образи далекі.
Звертається до Тебе: "Йди додому!",-
Насправді, йому страшно залишитися самому.
образно про самотність , про закинутість , філософічно ... Звучить !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда