Сб, 23.11.2024, 06:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Малина червона

Малина червона
В лісах дозрівала,
А дівчина красна
Козака кохала.

Козака кохала,
З козаком любилась,
Аж доки з дитятком
Сама залишилась.

Козак, знай, промовив,
Ховаючи очі:
- Прощай, бо дитини
Я знати не хочу.

Козак, знай, промовив,
У світ десь подався,
А син же при мамі
Зростати зостався.

Було ж ой не з медом
Матусі вдвох з сином,
Та роки летіли
Ключем журавлиним.

І виріс синочок,
Козаком зробився,
У дівчину красну
Узяв та й влюбився.

І в лісі малина
Ізнов дозрівала,
І дівчина знову
Козака кохала.

Козака кохала,
Кохала-любила,
Аж доки дитятко
Знайшла-народила.

Козак же злякався
Події такої,
Утік світ за очі
Від милої свої.

До мами козака
Прийшла та дівчина,
Принесла свекрусі
Онука від сина.

Та баба дивитись
На рід не схотіла.
- Гляди, - пробурчала, -
Гуляти ж бо вміла.

Дитя не принось більш,
Забудь мого сина,
Бо ліс, знай, не винен,
Що родить малина.


Малино ж, малино,
Ти вся червонієш,
Та днем не одним лиш,
І що ти тут вдієш.

Як стигнуть не разом
Плоди на малині,
Хоча й на тій самій
Ростуть бадилині.

Додав: miknech (22.08.2014) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1494 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
0
1 virchi • 02:15, 22.08.2014 [Лінк на твір]
Яблуко від яблуні...
Цей вірш претендує на пісню.
avatar
0
2 Koshkina • 08:57, 22.08.2014 [Лінк на твір]
Хороший вірш... Та, тема не нова і потвторюється: козаки..... Шукайте нові образи, нові теми....  Щось нащі поети люблять писати про одне і теж.. Я розумію, що нового не можна придумати, адже кохання - вічне... Не ображайтеся...
avatar
0
9 miknech • 22:42, 23.08.2014 [Лінк на твір]
Під псевдонімом "козак" тут розуміється чоловік, просто по стилістиці вірша козак підходить  більше.
avatar
0
3 natalka7474 • 11:30, 22.08.2014 [Лінк на твір]
Сповнено традиції, але сумно.  55555
avatar
0
4 suziria • 13:28, 22.08.2014 [Лінк на твір]
Які вони різні
Плоди на малині,
Хоча й на тій самій
Ростуть бадилині.
avatar
0
5 Asedo1949 • 14:49, 22.08.2014 [Лінк на твір]
Гарний вірш з народним уклоном і навіть вільне плавання наголосу не дуже мішає. Так воно в житті буває і що характерно, що жінка, яка побувала в такі й же ситуації, так негарно обійшлася із дівчиною... Він мені нагадав одну дитячу пісеньку, яку ми з подружками було, викрикували годинами. Ось вона.
Була в діда собака
І він її любив.
Вона заїла птаха
І він її убив,
і при дорозі поховав,
і на гробі написав:
Була в діда собака
І... так далі.... аж допоки не охлянеш.
avatar
0
6 karas • 19:33, 22.08.2014 [Лінк на твір]
При чому тут старі образи , при чому тут наголоси , знову ми вертаємося на круги свої , прилипли до правил , до законів , які ж самі створили ( тобто люди перед нами) , а якщо добре співається , а головне - думка яка ж хороша , може ідея стара , з певними оновленнями , зате хіба не варто потворяти ще і ще - про честь , і совість , і про відповідальність за свої вчинки ! Прекрасно , ясно що можна дещо підредагувати , а взагалі то добре ! 55555
avatar
0
7 leskiv • 09:08, 23.08.2014 [Лінк на твір]
55555 s-16
avatar
0
8 miknech • 22:40, 23.08.2014 [Лінк на твір]
Всім вдячний за відгуки. Так, тема, може, дещо й затерта, але від того людські характери не міняються, тож і повторюється в житті одне й те ж щораз та щораз.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz