Вже серпень з літом попрощавсь Й моя калинонька в намисті, Такім солодко – пригірким, І, як схід сонця, чистим-чистим. А в небі тихім журавлі Вже скоро танець нам прощальний Покажуть й відлетять в краї. Напрочуд теплі й дальні- дальні. Ще посвист сірого шпака Вчувається в осінній днині, І ніби не іде війна На моїй рідній Україні...
Чудова природа завжди найкраще у житті , бо війна мине , а природа відродиться весною наперекір усім лихам , хоч осінь це сумно , але це нагадування що все має свій час , і треба навчитися чекати і шанувати те що є .
Дійсно, коли вийдеш в поле, під сонечко та пташину пісню з небес, не хочеться вірити, що деінде все не так.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.