Вже серпень з літом попрощавсь Й моя калинонька в намисті, Такім солодко – пригірким, І, як схід сонця, чистим-чистим. А в небі тихім журавлі Вже скоро танець нам прощальний Покажуть й відлетять в краї. Напрочуд теплі й дальні- дальні. Ще посвист сірого шпака Вчувається в осінній днині, І ніби не іде війна На моїй рідній Україні...
Чудова природа завжди найкраще у житті , бо війна мине , а природа відродиться весною наперекір усім лихам , хоч осінь це сумно , але це нагадування що все має свій час , і треба навчитися чекати і шанувати те що є .
Дійсно, коли вийдеш в поле, під сонечко та пташину пісню з небес, не хочеться вірити, що деінде все не так.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за