Ой люблю Вкраїну я іменем народу!
Ой люблю я Україну в будь-яку погоду!
Чи це вже часи такі-от крикливі настали,
Чи це вже любов шалену нам боги послали?
Чи це моду і любов плутати вже стали?
Бити в груди кулаком, як в порожню бочку,
Зодягнути шаровари й вишиту сорочку,
Часто-густо Дон Жуана жагуче кохання,
Якого лиш вистачає на одне бажання,
Так, буває, і любов – суціль хизування.
Тож дивлюсь я, як орел в небесах ширяє
І без галасу та криків степ свій доглядає.
Чи орлине серце здатне отой степ любити?
Мовчазний орел не стане себе в груди бити,
Заберіть же в нього степ, не зможе і жити.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
Браво!
