Сб, 23.11.2024, 14:10
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Чужі помилки (Або один кадр реальності)

Один кадр реальності
Осінній день…. Сьогодні тепло, як для осені, і сірувато – блакитне небо зовсім не сумне і приємний шелест жовтого листя підіймає настрій. Я йшла парком і  милувалася жовтнем. Почувши, що хтось мене позвав,- я оглянулася. До мене підійшов мій знайомий, якого , десь з місяців шість, не бачила. Привітавшись один до одного, ми пішли разом по парку , розмовляючи про буденне життя.
  Мій знайомий був високого зросту чоловік, років шістдесяти, але вигляд був у нього охайний і солідний, бо в минулому він займав керівні посади. Його слова були спрямовані на особисту  проблему, яка тривожила на цей час. Бо одинокий він у свій квартирі, і дні стали однакові і невеселі. І мав він, колись, коханку і був одружений два рази, та все якось десь пропало , як наче і не було. Начебто не було цих жінок, бо зараз така сіра самотність, що нічого не радує. Все провалилося у бездонну яму, яка нагадує тільки про смуток у минулі дні.
   Не знаю,- сказав мій знайомий,- чи зможу ще знайти собі жінку для спокійного і впевненого життя. Зараз порядна людина в дефіциті. Він глибоко вдихнув повітря, і попрощавшись,  пішов у комфортну квартиру із сумними стінами. А я все дивилася йому вслід і думала: Все мала ця людина, а тепер шукає подругу життя. Чомусь, думаємо, що будемо все життя молодими і гарними і ніколи не прийде старість. А от виходить, що старість треба відробити в молодості і зберегти коло себе тих, хто найдорожчий і найрідніший. Краще вчитися на чужих помилках,- подумала я, - і пішла, піднімаючи на мить, осіннє листя ногами ,відкинувши з думок, чужі печалі…
Листопад  2014 рік.

Додав: Koshkina (09.11.2014) | Автор: © Ірина Пшиченко
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1728 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
0
1 miknech • 18:40, 09.11.2014 [Лінк на твір]
Дуже слушна думка, що "старість треба відробити в молодості". Чоловік, напевно, весь вік шукав не людину, а розвагу, але розваги відлетіли зі здоров'ям, а людини поряд не було - от і лишилася самота, як останній прихисток для душі.
avatar
0
3 Koshkina • 21:20, 09.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую за розуміння, пане Михайле. Удачі!
avatar
0
2 Koshkina • 21:19, 09.11.2014 [Лінк на твір]
Спасибі , пане Іване.
avatar
0
4 leskiv • 09:58, 10.11.2014 [Лінк на твір]
up 55555
avatar
0
6 Koshkina • 15:13, 10.11.2014 [Лінк на твір]
Ой, які гарні квіти....Спасибі, пані Таміло...
avatar
0
5 Asedo1949 • 14:32, 10.11.2014 [Лінк на твір]
Гарно, розумно і дуже правдиво, ну просто із життя...
avatar
0
7 Koshkina • 15:13, 10.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую, пані Катерино, за добрі слова...
avatar
8 luysik67 • 23:49, 13.11.2014 [Лінк на твір]
Ось читаючи вашу розповідь,а в пам"яті зринуло моє життя,І дійсно,цінують коли загублять. Цей чоловік мав все,а куди воно поділося? Тож життя,як бумеранг.
avatar
0
9 Koshkina • 08:47, 14.11.2014 [Лінк на твір]
Спасибі, пані Людмило. Натхнення!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz