Po zwrotce  wiersza do cyklu zdjęć                       По стрічці вірша до циклу знімок

umieszczonych   na stronie internetowej               поміщених в Інтернеті  на сайті „Бескид                                                                                               w „Beskidzie Niskim”  dotyczących                      Низький” що стосуються села Ліщини

wsi Leszczyny  autorem których                             яких автором о.Марюш Поль та Бартоломій

jest ks. Mariusz Pohl i Bartłomiej Wadas               Вадас

Dziękuję księdzu za widok wspaniały                   Дякую вам отче за ці краєвиди    

On mi przypomina moją wieś nad Sanem             Дивлячись здається я в селі над Сяном

Po której tylko dziś zgliszcza zostały                    Де ходжу шукаю минулого слідів

I dzikie sady a wśród nich burzany                       А бачу сад дикий зарослий буряном

***

Cerkiew i krzyże i szepty historii                          Церква і хрести. Історії шепіт.

Łzami zroszone ojczyste pejzaże                           Батьківські пейзажі зрошені сльозами

Dla tych co kochają pozostaną w glorii                 Тим які кохають вони мов ті степи

Powracać tam będą w czasie snów i marzeń         До яких вертають мріями і снами

***

Stary modrzew wsłuchany w panującą ciszę         Старенька модрина заслухана в тишу

Swą pamięcią wraca w ziemi tej minione              Пам”ятю вертає в тих земель минуле

Co słyszał i widział tego nie napisze                      Що бачила й чула того не напише

O tym wam powiedzą przy cerkiewne dzwony    При церковні  дзвони скажуть що почули

***

W tej cerkwi przysnęła dusza Łemkowszczyzny  В тій церкві приснула душа Лемківщини

W tym drewnie śpi dotyk twojego pradziada        У її дереві спить дотик прадіда

Czy ty chociaż myślą wracasz do Ojczyzny          А ти, чи думками летиш у Батьківщину

Czy myślisz że wracać tu już nie wypada              А може задумав не шукати слідів

***

Na tle naszych Karpat praojców mogiły               На основі Карпат прадідів могили

I stare krzyże zadumane stoją                                   І хрести старенькі борються з думками

Dzięki nim kochani żyje nasza siła                           Доки вони стоять жива наша сила

Która jest miłością i twoją i moją                              Яка нас єднає з бувшими роками 

***

Zajdź w nasze strony przyjazny człowieku               Відвідай цю землю сприятливий друже

Posłuchaj głosów co zacichły w niebie                     Голосів послухай що присіли в небі

Ziemię tę przodkowie ponad dziesięć wieków         Наш прадід Богові сотні років служив

Chwaliły. Dziś dzieci daleko od ciebie                     Нині діти й внуки далеко від тебе

***

Zimowy widok modrzew cerkiew krzyże              Бачиш там церковця хрести і модрина

To Łemkowszczyzny wiązanka wspaniała            Лемківщини букет душею вдаряє

Tego horyzontu nie wolno się wyrzec                    Цього горизонту зректися  мій сину

Pokochaj go duszą jak babcia kochała                    Не годиться тому хто своє кохає

***

Patrzeć i wzdychać i wracać w te strony              Дивитись й зітхати вертати в край рідний

Miłością dziadków i ich łzy pamiętać                  Прадідів любов’ю й сльози пам’ятати

Niech wpisane w pamięć będą jak ikony             Вписувати в пам’ять мов ікони гідні

Prawdziwe wyraźne i na wieki święte                  Виразні й правдиві і по віки святі

***

Na srebrnych kopułach niewinna biel śniegu      Невинний сніг білий на срібних копулах

I błękit jak baldachim nad cerkwią się wznosi   Блакить мов балдахім над церкву підносять

Trzy krzyże odważnie wpatrzone ku niebu         Три хрести відважно рідне небо тулить

Na szczerą modlitwę zawsze będą prosić            Вони завжди щиро на молитву просять

***

Krzyże chcą rozmawiać ze świętym Łukaszem   За хмарами в небі до святого Луки

Który na świątynię spogląda zza chmury             Мовчазні молитви хрести будуть слали

Wspomina być może tamte smutne czasy            Згадувати будуть ті  часи розпуки

Gdy nasi ojcowie opuszczali góry                        Коли батьки наші  гори покидали

***

Łemkowskie chyże i Łemkyni oczy                     Ось лемківські хижі і очі лемкині

W obiektyw wpatrzone z bezpiecznej oddali        Задивлені в об’єктив  з безпечної дали

A wokół jakby jakiś smutek kroczył                     А кругом здається смуток ходить нині

I wołanie ciszy abyśmy wracali                             І тиша говорить щоб ми повертали

***

Biała chusta zimy na chacie i krzyżu                    Зими біла хустка на хрестах  і хаті

Zdaje się całunem być w zimową porę                 Це мов плащаниця  у зимову пору

Który mówi Świętości nie wolno się wyrzec        Здається говорить зберігаймо святість

Mimo że twą świętość zwać będą upiorem           Хоча псевдо друзі скажуть що це хворе

***

Spójrz przyjacielu przed tobą Leszczyny              Дивись любий друже це наші Ліщини

Zimowym puchem przykryte czekają                   Під зимовим пухом на діток чекають

Aż promień słoneczny wiosennym kominem       Вірять що сонячні весняні комини

Pieścił będzie piękno łemkowskiego raju              Пестити знов будуть красу того краю

***

Bracie Polaku przyjrzyj się z bliska                       Ох брате поляку зайди прошу ближче

Te krzyże mogił pilnują swoich                             Хрести на могилах пильнують тут свого

Nie ma imienia nie ma nazwiska                            Імена не бачиш  не має прізвища

Skuła je ręka która się boi                                       Рука що їх скула не боялась Бога 

***

Boże Wszechmogący widząc takie krzyże              Боже Всемогучій Ти хрести ті бачиш

Gdzie Jezus bez ręki woła że Go boli                     Ось без руки Ісус  про свій біль говорить

Czy ten kto to zrobił wiary swej się wyrzekł           Чи той хто вчинив це сумує і плаче

Kto on?! Komunista?! A może katolik?!...               Хто він комуніста чи може католик

                                   Luty 2006r.                                                             Січень 2009р.

                 Wasyl Szlachtycz                                                     Василь Шляхтич