Кіборг Олекса в аеропорті
Тисячу двісті сімнадцять годин
Порох ковтає з клубками у горлі.
Каже, мовляв, ми укропи — не горді,
Гасимо вату вогнем без води.
Ви там чому не ламаєте звички?
Бакс по 16. Іди і дивись.
Пенсія мамина зменшилась вдвічі,
Як я тепер зазирну їй у вічі?
В чому геройства безбашного смисл?
Ми тут складаємо друзів у скрині
Із-під снарядів. А ген прокурор
Замок леліє із мармуру в глині.
Впередсмотрящі сидять у малині
І на мішені наводять курсор.
Знову відкати феміди й фортуни,
Прокуратури, ментури, ДАІ.
В прикупі-викупі всі й без трибуни.
Тільки куліси, завіси і труни
Для видноти закулісних таїн.
Блазні масні невилазні у Раді.
Навіть своїх не ховають очей.
Начебто на голівудськім параді:
Їм там і звично, і затишно, справді.
Всі душі куплені знову, ачей!
Ось ми вам час посилаєм крізь простір.
Ви ж уборолись чомусь від борінь.
Нам не піти із майбутніх блок-постів,
Бо сепарати — минулого гості,
Наче господарі тут. З двох сторін.
| 
у Вас 
0
