Радію, що зима.
Зима, як гостя довгождана, Прийшла у супроводі дам, Вся білосніжна, бездоганна, Як перша леді чи мадам. Стелила шлях їй перша дама, Морозна студінь льодяна, Скувавши землю всю до грама… Зробилась та, мов кам’яна. А друга дама – завірюха. Хурделить, рве на всі лади… Благай, кричи, вона не слуха, Завіє всі поля й сади. Іскрить, біліє все довкола Святково – чиста дивина… Дарма, що в руки захолола, Зате радію, що зима.
Додав: Asedo1949 (27.12.2014)
| Автор: © Чумак Катерина.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1381 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА