Радію, що зима.
Зима, як гостя довгождана, Прийшла у супроводі дам, Вся білосніжна, бездоганна, Як перша леді чи мадам. Стелила шлях їй перша дама, Морозна студінь льодяна, Скувавши землю всю до грама… Зробилась та, мов кам’яна. А друга дама – завірюха. Хурделить, рве на всі лади… Благай, кричи, вона не слуха, Завіє всі поля й сади. Іскрить, біліє все довкола Святково – чиста дивина… Дарма, що в руки захолола, Зате радію, що зима.
Додав: Asedo1949 (27.12.2014)
| Автор: © Чумак Катерина.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1445 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА