Мов огниста біла птиця, Налетіла сніговиця… То – сестриця заметілі, Тільки менша, легша в тілі. Грає з вітром і палає, Ніби іскри розсипає… Двір блищить, ясніє стріха… Дітям сонця - просто втіха, Бо промінчики – зайчата Люблять з нею дуже грати. Вона їх безпомилково Розфарбує веселково, І заставить гарцювати, Радість вітру дарувати. … Виграє, мов кришталева, Сніговиця – королева.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
