Мов огниста біла птиця, Налетіла сніговиця… То – сестриця заметілі, Тільки менша, легша в тілі. Грає з вітром і палає, Ніби іскри розсипає… Двір блищить, ясніє стріха… Дітям сонця - просто втіха, Бо промінчики – зайчата Люблять з нею дуже грати. Вона їх безпомилково Розфарбує веселково, І заставить гарцювати, Радість вітру дарувати. … Виграє, мов кришталева, Сніговиця – королева.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
