Цікаві думки. Спрацьовує інстинкт самозбереження, ми ще тут, а вже переживаємо, як же нам буде там... не маємо певності, таємничість нас лякає..."Калічиш", може, калічу - чи я чогось не зрозуміла. Вам ще, ніби рано,п.Михайле, а от я вже задумуюсь...
Суть, пані Катерино, не в тому, пора комусь чи не пора (на те Божа воля), суть у тому, що нібито ж так гарно в раю, але ніхто (при здоровому, принаймні, глузді) не бажає туди поспішати. Вірш не стільки фаталістський, скільки просто філософський на тему, котра не омине нікого. А відносно калічиш чи калічу, то в принципі можна й так, і так, хоча, звертаючись більш до уявного героя, а не тільки лиш до себе особисто, слово калічиш підходить краще. Тому так і написав.
Сумно - болюче. Але приходить час, і всі йдемо до БОГА. Час розкидати каміння і час збирати його, як говорить східна мудрість.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
