Шаріють кетяги калини... - Вірші про рідний край

Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 0 1 Лілія • 20:47, 31.01.2015 [Лінк на твір] Минулі дні, дають знання новим дням 0 2 miknech • 00:38, 01.02.2015 [Лінк на твір] Лірично, гарно. От лиш зозуля восени не кує взагалі, а не тільки на ніч. Та ще гичка взагалі-то в коренеплодів, а в бульбоплодів зазвичай бадилля. Хоча це, по великому рахунку, дрібниці, бо вірш сам по собі гарний. 0 4 inkulinets • 15:57, 01.02.2015 [Лінк на твір] Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980): ГИ́ЧКА, и, жін. 1. Стебло та листя перев. коренеплодів та бульбоплодів; бадилля, ботвина. Кублилася дрібною гичкою жовтогаряча морква (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши на них гичку, складали * купи (Олесь Донченко VI, 1957, 324); Плануємо засилосувати понад 3000 центнерів гички цукрових буряків (Колгоспник України 9, 1956, 26) 2. перен., розм. Верхня частина зав'язаного мішка, вузла. Хвать [баба] вузла на гичку! І, немов той акробат, Дряпалась на пічки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 231). 3. діал. Грива [Куць:] Я їм коня притяг за гичку в стайню (Леся Українка, III, 1952, 251) 4. діал. Росток, паросток на коренеплодах. Перебирала [Катерина] кожну картоплину; з гичками відкладала на насіння, а почорнілі — на харч (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 48). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 63. 0 3 Таля • 15:16, 01.02.2015 [Лінк на твір] Цікаве прощання з минулим!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі