Ср, 20.11.2024, 04:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Важко, важко до біса

Важко, важко до біса,
Вже померли й надії,
І на місці пралісу
Вже метуть суховії.
 
І в барханах пустельних
Радість гине, мов квітка,
І ти в світі пекельнім
Сам, як перст, як сирітка.
 
Всюди тьма і зневіра,
Чорна ніч без світанку,
Не життя – суспіль діри…
Де ж ти, вірна берданко?
 
Де ти, куля відлита,
Скроня прагне цілунку,
Геть життя, не помите
В щастя бажанім трунку.
 
От і все, відшуміло
Моє літо в цім світі,
От і все, відболіло
Моє серце в тім літі.
 
Де чомусь лиш дощило,
А якщо часом сонце,
Мо’, на землю й світило,
То не в моє віконце.
 
Де любов розквітала,
Та не бачив я цвіту,
А як радість зростала,
То скінчилося літо.
 
І плоди її зсохлі
Геть обсипались долі,
Між мої мрії дохлі,
Що валялись в недолі.
 
Все, кінець, дуло в скроню,
Трохи вище від вуха,
Міцно стисну долоню,
Боже, дай сили духу.
 
Боже, дай сили духу…
А чи є у тім сила,
Щоби вище від вуха
Вогняні вперти вила?
 
І закрить ясні очі,
І втекти геть від світу,
Згинуть в безвісті ночі,
Не побачивши цвіту?
 
Може, більша ж бо сила
Завжди треба для того,
Щоб життя не губила
Зовсім ще молодого,
 
А взяла й попросила
Думку ту народити,
Що хоч жити й несила,
Тільки ти мусиш жити.
 
Бо життя – дивна штука:
Тут ось ніч безпросвітна,
Біль суцільний, розпука;
Й раптом радість всесвітня.
 
Раптом ранок ув очі,
Промінь знов у віконце,
І немає вже ночі,
І ясне світить сонце.
 
І гудуть, ніби бджоли,
Мрії світлі й веселі,
І цвіте наша доля
В щастям повній оселі.
 

Додав: miknech (05.02.2015) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1119 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 leoniddebelyy • 20:41, 06.02.2015 [Лінк на твір]
Щось сьогодні занадто сумні вірші на порталі, добре, що хоч під кінець світлі рядочки... respect 55555
avatar
0
6 miknech • 23:23, 06.02.2015 [Лінк на твір]
Цей вірш не стільки сумний, стільки життєстверджуючий, де життя має перемогти будь-що, бо поза ним навряд чи знайдемо ще такий скарб.
avatar
0
2 LesyaGenyk • 21:14, 06.02.2015 [Лінк на твір]
Інколи хвилинна слабкість може спричинити велике горе... Принаймні, для когось...
Рада, що просвітліло до кінця твору!
Щасти Вашому ЛГ!
avatar
0
5 miknech • 23:22, 06.02.2015 [Лінк на твір]
На жаль, пані Лесю, прототипу ЛГ не пощастило, тому й виник оцей вірш-роздум біля чиєїсь долі.
avatar
0
3 Asedo1949 • 22:57, 06.02.2015 [Лінк на твір]
Як на мене, то краще жити, бо життя прекрасне, яскраве, незвідане, де ми мандруємо із дня в день, із року в рік, піддаючись вітрам емоцій. Кінець - happy end і це радує.
avatar
0
4 miknech • 23:20, 06.02.2015 [Лінк на твір]
То й вірш, пані Катерино, про те ж, що життя прекрасне, і не варто його міняти на хвилинну слабкість.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz