Момент щирих слів
Витираючи твою сльозу, клянувся вернутись додому. Обоє ми знали: гряде ряд змін це все страшніше, ніж звук самого сильного грому. Ти виплакала ще вчора всі сльози: три моря, два озера і океан. Так важко відправляти дитину за ліс, за гори, за безмежний лан. А куди? Під кулі, що пролітають три сантиметри від тіла або на три сантиметри в нутро. Та мені за тебе душа пече! А на себе вже всеодно. Заспокойся, все буде добре, ти ж знаєш. Хоча ми не озвучуєм все, що в серці кипить. Вернусь цією стежиною додому, бо змушуєш мене ти, мамо, жить.
Додав: travneva (06.02.2015)
| Автор: © travneva
Розміщено на сторінці : Вірші про військових, армію
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1199 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА