Момент щирих слів
Витираючи твою сльозу, клянувся вернутись додому. Обоє ми знали: гряде ряд змін це все страшніше, ніж звук самого сильного грому. Ти виплакала ще вчора всі сльози: три моря, два озера і океан. Так важко відправляти дитину за ліс, за гори, за безмежний лан. А куди? Під кулі, що пролітають три сантиметри від тіла або на три сантиметри в нутро. Та мені за тебе душа пече! А на себе вже всеодно. Заспокойся, все буде добре, ти ж знаєш. Хоча ми не озвучуєм все, що в серці кипить. Вернусь цією стежиною додому, бо змушуєш мене ти, мамо, жить.
Додав: travneva (06.02.2015)
| Автор: © travneva
Розміщено на сторінці : Вірші про військових, армію
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1166 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА