Момент щирих слів
Витираючи твою сльозу, клянувся вернутись додому. Обоє ми знали: гряде ряд змін це все страшніше, ніж звук самого сильного грому. Ти виплакала ще вчора всі сльози: три моря, два озера і океан. Так важко відправляти дитину за ліс, за гори, за безмежний лан. А куди? Під кулі, що пролітають три сантиметри від тіла або на три сантиметри в нутро. Та мені за тебе душа пече! А на себе вже всеодно. Заспокойся, все буде добре, ти ж знаєш. Хоча ми не озвучуєм все, що в серці кипить. Вернусь цією стежиною додому, бо змушуєш мене ти, мамо, жить.
Додав: travneva (06.02.2015)
| Автор: © travneva
Розміщено на сторінці : Вірші про військових, армію
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1153 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА