Николай Заболоцкий Одинокий дуб Вільний переклад
Поганий ґрунт: надмірно покрутивсь
І дуб оцей, немає і пишноти
В його галуззі. Дрантя, як скорботи,
Стирчить на ньому, сум верхом повивсь.
Та біцепси, як гетьманські булави,
Він так зміцнив, торкнись його сивин -
І залунає він розкотом слави,
Зі стовбура закапає бурштин .
Вдивися в нього: гідний у недолі
Поміж своїх оголених рівнин.
Хто стверджує: не воїн він у полі?
Він в полі воїн, навіть і один.
……………………………………….
Дурная почва: слишком узловат
И этот дуб, и нет великолепья
В его ветвях. Какие-то отрепья
Торчат на нем и глухо шелестят.
Но скрученные намертво суставы
Он так развил, что, кажется, ударь –
И запоет он колоколом славы,
И из ствола закапает янтарь.
Вглядись в него: он важен и спокоен
Среди своих безжизненных равнин.
Кто говорит, что в поле он не воин?
Он воин в поле, даже и один.
Додав: leoniddebelyy (07.02.2015)
| Автор: © Дебелий Леонід Семенович
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.