Очі твого серця
Віднесені вітром почуття мов вітрила мого корабля бо колись засів у мілководді на берегах твого кохання. Зацерствіли твої слова бо розлука довгою була та це не іграє жодної ролі якщо у серці немає любові. Стала пустою твоя душа, що колись переповненою була і дарувала кожного дня безліч щастя,радості,добра. Зів’яв той цвіт надії, що будував для нас мрії, долі наші розплелись дороги в майбутнє розійшлись. Хай не пестять мінливі багатства очі твого серця бо солоною сльозою обітруться рани твого ж серця. А у душі моєї обірвана струна бо прогнила любов твоя і тихенько потоне журба у келиху червоного вина.
Додав: Вовчик (13.03.2015)
| Автор: © Володимир Мартиник
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1248 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА