Очі твого серця
Віднесені вітром почуття мов вітрила мого корабля бо колись засів у мілководді на берегах твого кохання. Зацерствіли твої слова бо розлука довгою була та це не іграє жодної ролі якщо у серці немає любові. Стала пустою твоя душа, що колись переповненою була і дарувала кожного дня безліч щастя,радості,добра. Зів’яв той цвіт надії, що будував для нас мрії, долі наші розплелись дороги в майбутнє розійшлись. Хай не пестять мінливі багатства очі твого серця бо солоною сльозою обітруться рани твого ж серця. А у душі моєї обірвана струна бо прогнила любов твоя і тихенько потоне журба у келиху червоного вина.
Додав: Вовчик (13.03.2015)
| Автор: © Володимир Мартиник
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1249 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА