Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 05.11.2024, 23:10

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 20

Гостей: 19

Користувачів: 1

Nemo

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1047]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2698]

Вірш-пісня [545]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [269]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3384]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [314]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [907]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Життя...

Зацвіли дерева, квіти, трави

Зацвіли дерева, квіти, трави,
Врожаями повнилась земля,
І шукав для України слави,
Сокіл, облітаючи поля.

Він не чув про гетьманські клейноди,
З-за яких пролито крові й слів,
Він не бачив історичні броди,
Звідки линув звук бандур і лір.

Він не зирив у давно минуле,
В запис книги людських поколінь,
Птиче око, до деталей чуле,
Та летюча над землею тінь

Славу ту шукали не у згадках,
Із світів, де нас, мов тих комах,
Не у владцях та у їх порядках,
Не у клятвах, котрі на вустах,

Не у нашім всеохопнім хочу,
Не в политих давністю віках,
А в маленькім схованім ярочку,
Котрий загубився у полях.

Соколе, ну що у тім ярочку,
Що візьмеш для слави звідтіля,
Що покласти зможеш на горбочку,
Щоби бачив кожен звіддаля?

Сокіл сів поодаль на тополі,
Глянув скоса на мою мольбу,
Дзьобом пір’я зворушив поволі,
Мов ховав туди свою журбу.

Дивні люди, промовляли очі,
Все шукають славу по кутках,
А її ж бо видно й серед ночі,
По полях, долинах і ярках.

Чорнозем масний, де в пояс трави,
Бог не всім дарунки роздає,
Щастя треба мати замість слави,
Буде щастя, отже, й слава є.

Щастя, люди, сокіл оглянувся,
Під ногами вашими лежить,
От якби із вас хтось схаменувся,
І з ярочком рідним став дружить.

І зробив із нього перед світом
Красоту, що лине до сердець,
Щастя б обізвалося привітом
Славі тій, що мрій людських вінець.

Слава, люди, дуже дивне слово,
Щось воно окреслює, а що,
Щастя напівзігнуту підкову,
Чи якусь дурницю, чи ніщо?

Я ось птах, ширяю в синім небі,
Так збігає все життя моє,
І нічого більш мені не треба,
Адже крила й небо в мене є.

І від того щастя, що із волі
В мене лине крізь життя усе,
В мене й слава короля на полі,
Що повагу й острах всім несе.

Слави для Вкраїноньки своєї
Там шукайте, де вона ще є
У любові до землі тієї,
Котра волю у житті дає.

Бо лиш воля обіцяє щастя,
Поза нею все гіркий туман,
Може, щастя й у полоні здасться,
Тільки знайте, то самообман.

Зацвіли дерева, квіти, трави,
Врожаями повнилась земля,
І шукав для України слави
Сокіл, а можливо, то був я.

Натомившись десь на сінокосі
Сів край поля, з яром гомонів,
Опустивши ноги свої босі
В прохолоду тихих ручаїв.

І чомусь так захотілось слави,
Україні тут, біля землі…
Що лежав в нескошених ще травах,
Чув далекий гомін у селі

І строчив наліво і направо
На газеті віршики навскіс,
Бо хотілось Україні слави,
А собі… завершити покіс.

Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1332 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 9
Порядок виводу коментарів: 0 1 oles • 14:56, 05.05.2015 [Лінк на твір] Натомившись десь на сінокосі Сів край поля, з яром гомонів, Опустивши ноги свої босі В прохолоду тихих ручаїв. 0 5 miknech • 21:47, 05.05.2015 [Лінк на твір] Дякую. 0 2 Asedo1949 • 17:36, 05.05.2015 [Лінк на твір] Слава Україні! 0 6 miknech • 21:49, 05.05.2015 [Лінк на твір] Зараз говорять "Героям слава!" у відповідь. А я б ще додав "Навіки слава!". Бо це ж наша земля. 0 3 Таля • 18:45, 05.05.2015 [Лінк на твір] Гарно, вдумливо! 0 7 miknech • 21:49, 05.05.2015 [Лінк на твір] Дуже вдячний. 0 4 Лілія • 20:00, 05.05.2015 [Лінк на твір] Неперевершено!!! 0 8 miknech • 21:49, 05.05.2015 [Лінк на твір] Красно дякую за увагу, пані Лілія. 0 9 Koshkina • 08:42, 06.05.2015 [Лінк на твір] Можна жити і без Слави добре, але.....

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі