Усе в мені болить… Чи серденько м’якеньке , Занадто в мене є , Чи світ такий твердий , Чи я вже постарів . Не можу бачити людські руїни - Вони мене гнітять ; Коли в душі нема людини , А золото і трон , Й любов до влади ; Керувати всім І жити без роботи І не життя – А смерть лише творити Тіло кормити В немочах Для хробаків… Чи може я слабий Тому що я маленький Чи я такий дурненький А цей «замудрий» світ Лише обдурює мене , І забирає все собі Мені лиш безнадії залишає . Мій біль мабуть - цей світ Що темряву лиш знає Й до світла щастя Більше не говорить , А на біду мовчить Лише грабує людські мрії І надії … А може мертвий я давно Бо я усе віддав Не залишив собі нічого Окрім Бога Самотній я такий й не маю я нічого Тому й нічого не даю , І надто я мякий І не моя дорога Вже далі йти Піду у ліс І Богу там я тихо помолюся …
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
