Усе в мені болить… Чи серденько м’якеньке , Занадто в мене є , Чи світ такий твердий , Чи я вже постарів . Не можу бачити людські руїни - Вони мене гнітять ; Коли в душі нема людини , А золото і трон , Й любов до влади ; Керувати всім І жити без роботи І не життя – А смерть лише творити Тіло кормити В немочах Для хробаків… Чи може я слабий Тому що я маленький Чи я такий дурненький А цей «замудрий» світ Лише обдурює мене , І забирає все собі Мені лиш безнадії залишає . Мій біль мабуть - цей світ Що темряву лиш знає Й до світла щастя Більше не говорить , А на біду мовчить Лише грабує людські мрії І надії … А може мертвий я давно Бо я усе віддав Не залишив собі нічого Окрім Бога Самотній я такий й не маю я нічого Тому й нічого не даю , І надто я мякий І не моя дорога Вже далі йти Піду у ліс І Богу там я тихо помолюся …
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
