Вт, 19.11.2024, 00:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Злиток добра.

Єдине, що в нас ціну має,
Що не потоне, не згоряє,
А рветься ревно в небеса,
То світла, добрая душа.

Хто вже, як хоче, так мудрує,
Але Господь нам всім дарує
Той злиток чистого добра.
І не за гроші, за дарма.

Дає нам Бог ту щиру душу
(і тут я вам сказати мушу),
Він орендує нам добро,
Та ми не цінимо його.

Душа росте, та все гадає:
- Чого ж людина так страждає?...
А люд живе, як хто схотів,
Але не так, як Бог звелів,

А Він, як Батько – Повелитель,
Готовий душі наші вмити,
Та ні… самі ми, як боги,
Бунтарські дочки та сини.

Він нас і поїть, і годує,
Ніколи нас не контролює…
І має волю кожний з нас
Ростити душу по всяк час.

Та ми викручуємо руки,
Щоби собі завдати муки,
А потім сльози й покаяння…
На милість Божу – сподівання.

Щоб душі добрими зростали,
Жили у мирі, не страждали,
Шануйте Божі заповіти!
Лелійте душі, наче квіти!

Додав: Asedo1949 (17.10.2015) | Автор: © Катерина Чумак.
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 966 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Таля • 21:17, 17.10.2015 [Лінк на твір]
дБез заперечень! Наша душа найбільший дар від  Бога!  up 55555
avatar
0
3 Asedo1949 • 15:28, 18.10.2015 [Лінк на твір]
Дуже дякую!
avatar
0
2 ЛІРИК • 22:48, 17.10.2015 [Лінк на твір]
up
avatar
0
4 Asedo1949 • 15:28, 18.10.2015 [Лінк на твір]
Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz