Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Ср, 18.06.2025, 23:23
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [715]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1224]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 552
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Душа тоді застогне


 
 
Не кидайтесь з розгону,
Ви словом  « інвалід»
Душа тоді застогне,
Немов приклали лід.
 
Поставлено діагноз
І він звичайно є,
А серденько щоразу
На прю  із ним стає.
 
Творю, дишу і вірю
У диво, цим живу.
Ми ж люди, а не звірі,
Тож, еру вже нову,
Будуймо.
Добра і розуміння,
Прийдешнім поколінням.
 
 
 
 
 

Додав: oksana_malinoska (15.12.2015) | Автор: © Оксана Маліновська SANDRA
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Маліновська Оксана

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 1621 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 
Ключові (?): Вірю, Живу, розіміння, Лід

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
1
1 leskiv • 16:06, 15.12.2015 [Лінк на твір]
Сподобався оптимістичний настрій вірша. respect
avatar
0
2 oksana_malinoska • 17:01, 15.12.2015 [Лінк на твір]
Бо я, ще утроби матері - оптимістка yes
avatar
0
3 miknech • 17:44, 15.12.2015 [Лінк на твір]
Щиро, й дійсно, ніби грудку льоду приклали до душі, аби пробудити думку та співчуття до людини.
avatar
0
4 Asedo1949 • 16:21, 16.12.2015 [Лінк на твір]
Крик душі відчувається. Щемно. Наснаги Вам і терпіння!
avatar
0
5 oksana_malinoska • 13:54, 18.12.2015 [Лінк на твір]
table-2
avatar
0
6 maja • 15:03, 18.12.2015 [Лінк на твір]
Якщо заплачено таку високу ціну (здоров'я), то Бог натомість дає щось інше, головне не "промограти". Вірш сподобався.
avatar
0
7 oksana_malinoska • 15:19, 18.12.2015 [Лінк на твір]
Взагалі то не люблю тему про своє здоров"я, але таких, як я - багато.
І є такі, що ломаються під тягарем хвороб. А деякі люди "допомагатть жити" лишній раз нагадавши про те, що ти - з обмеженими можливостями.
Так Господь навзамін дав талант писати вірші, а це можливість  іти до людей з Словом.
Рада, що вірш содобався.
avatar
1
8 maja • 19:10, 18.12.2015 [Лінк на твір]
Тільки сильні можуть боротися з своїм діагнозом. І вони варті поваги.
Є ті, що ломаються. Вони варті співчуття.
А ще є ті, хто ховається, прикриває діагнозом свою лінь і небажання щось робити. Їм зручно бути хворими, вони плекають свою хворобу як скарб і вимагають цього від оточуючих. Оці не знаю чого варті.
Що стосується Вас, особисто ми не знайомі, але судячи з віршів і коментарів, Ви жінка сильна, мудріша від діагнозів і Ви не хвора, Ви майже здорова.
avatar
0
9 oksana_malinoska • 19:51, 18.12.2015 [Лінк на твір]
п.Світлано, сердечно дякую, За теплі  слова.
Усе життя переступаю через усі "не можна"
Виходити заміж "не можна", - вийшла.
Народжувати  "не можна - народила.
А тепер кажуть, що сильна, а я кажу, що я жінка, така, як усі і маю право бути щасливою - незважаючи на діагноз.
Донечка теж вважає мене здоровою.
Дякую, що читаєте.
avatar
1
10 iv-ann • 18:35, 19.12.2015 [Лінк на твір]
Хто платить здоровям , а герої життям , ось з чого приклад треба брати нам . А інакше як зло перебути , особливо від тих які хочуть постійно нас "взути..." . Інвалід гірший не тілом , а душею . Я згадую Штепселя і Тарапуньку - як вони і тоді критикували , не горе тому хто без ноги ... А горе тим в кого немає серця ( це про владоможців) . Дай Боже щоб вони ніколи не відчули біди в житті , хоча ... може тоді б хтось зрозумів , як жити інвалідам на подачки влади ... Біда людей - що ми не допомагаємо тим хто хоче нашої допомоги , не обєднуємося щоб спільно вирішувати нам свої біди , і заставляти таким чином звертати увагу на біди людські , і біди інвалідів ... Бо гірше не ті хто не мають ... ноги ... а ті хто не мають серця ...
avatar
0
11 oksana_malinoska • 14:45, 20.12.2015 [Лінк на твір]
Так, пане Іване, згодна з вами.
Колись я мала розмову з чоловіком, який одружився з жінкою без руки. (Сам він - здоровий).
Він каже, почали ми виходити у люди і посипались питання типу:
- А, що вона може робити без руки?
Чоловік двічі промовчав, а потім віідповів: 
- У моєї дружини немає руки, ви це бачите,  це фізична вада...
А у вас відсутній мозок. Зовні - не помітно, а при розмові відчувається...
З тих пір каже чоловік, нас не чіпають.

Отже, інколи на людину треба вилити "відро холодної води," щоб вона зрозуміла, як це неприємно.

Дякую, що читаєте.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
...просто не лишай мене на потім...
Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...

А риба сама скинула кості
virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.

*** Якою стану, обираєш ти один***
virchi:
Ваш вірш – потужний монолог жіночої сили. Текст побудований на контрастах, які відображають багатогранність жіночої природи. Це не суперечності,

...просто не лишай мене на потім...
virchi: Вірш звучить як любовне послання і водночас як життєва філософія – про мужність жити повно і відкрито саме зараз.  :yes:


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz