Не кидайтесь з розгону,
Ви словом « інвалід»
Душа тоді застогне,
Немов приклали лід.
Поставлено діагноз
І він звичайно є,
А серденько щоразу
На прю із ним стає.
Творю, дишу і вірю
У диво, цим живу.
Ми ж люди, а не звірі,
Тож, еру вже нову,
Будуймо.
Добра і розуміння,
Прийдешнім поколінням.
|