Душа тоді застогне

Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів: 1 1 leskiv • 16:06, 15.12.2015 [Лінк на твір] Сподобався оптимістичний настрій вірша. 0 2 oksana_malinoska • 17:01, 15.12.2015 [Лінк на твір] Бо я, ще утроби матері - оптимістка 0 3 miknech • 17:44, 15.12.2015 [Лінк на твір] Щиро, й дійсно, ніби грудку льоду приклали до душі, аби пробудити думку та співчуття до людини. 0 4 Asedo1949 • 16:21, 16.12.2015 [Лінк на твір] Крик душі відчувається. Щемно. Наснаги Вам і терпіння! 0 5 oksana_malinoska • 13:54, 18.12.2015 [Лінк на твір] 0 6 maja • 15:03, 18.12.2015 [Лінк на твір] Якщо заплачено таку високу ціну (здоров'я), то Бог натомість дає щось інше, головне не "промограти". Вірш сподобався. 0 7 oksana_malinoska • 15:19, 18.12.2015 [Лінк на твір] Взагалі то не люблю тему про своє здоров"я, але таких, як я - багато. І є такі, що ломаються під тягарем хвороб. А деякі люди "допомагатть жити" лишній раз нагадавши про те, що ти - з обмеженими можливостями. Так Господь навзамін дав талант писати вірші, а це можливість іти до людей з Словом. Рада, що вірш содобався. 1 8 maja • 19:10, 18.12.2015 [Лінк на твір] Тільки сильні можуть боротися з своїм діагнозом. І вони варті поваги. Є ті, що ломаються. Вони варті співчуття. А ще є ті, хто ховається, прикриває діагнозом свою лінь і небажання щось робити. Їм зручно бути хворими, вони плекають свою хворобу як скарб і вимагають цього від оточуючих. Оці не знаю чого варті. Що стосується Вас, особисто ми не знайомі, але судячи з віршів і коментарів, Ви жінка сильна, мудріша від діагнозів і Ви не хвора, Ви майже здорова. 0 9 oksana_malinoska • 19:51, 18.12.2015 [Лінк на твір] п.Світлано, сердечно дякую, За теплі слова. Усе життя переступаю через усі "не можна" Виходити заміж "не можна", - вийшла. Народжувати "не можна - народила. А тепер кажуть, що сильна, а я кажу, що я жінка, така, як усі і маю право бути щасливою - незважаючи на діагноз. Донечка теж вважає мене здоровою. Дякую, що читаєте. 1 10 iv-ann • 18:35, 19.12.2015 [Лінк на твір] Хто платить здоровям , а герої життям , ось з чого приклад треба брати нам . А інакше як зло перебути , особливо від тих які хочуть постійно нас "взути..." . Інвалід гірший не тілом , а душею . Я згадую Штепселя і Тарапуньку - як вони і тоді критикували , не горе тому хто без ноги ... А горе тим в кого немає серця ( це про владоможців) . Дай Боже щоб вони ніколи не відчули біди в житті , хоча ... може тоді б хтось зрозумів , як жити інвалідам на подачки влади ... Біда людей - що ми не допомагаємо тим хто хоче нашої допомоги , не обєднуємося щоб спільно вирішувати нам свої біди , і заставляти таким чином звертати увагу на біди людські , і біди інвалідів ... Бо гірше не ті хто не мають ... ноги ... а ті хто не мають серця ... 0 11 oksana_malinoska • 14:45, 20.12.2015 [Лінк на твір] Так, пане Іване, згодна з вами. Колись я мала розмову з чоловіком, який одружився з жінкою без руки. (Сам він - здоровий). Він каже, почали ми виходити у люди і посипались питання типу: - А, що вона може робити без руки? Чоловік двічі промовчав, а потім віідповів: - У моєї дружини немає руки, ви це бачите, це фізична вада... А у вас відсутній мозок. Зовні - не помітно, а при розмові відчувається... З тих пір каже чоловік, нас не чіпають. Отже, інколи на людину треба вилити "відро холодної води," щоб вона зрозуміла, як це неприємно. Дякую, що читаєте.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі