Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 07.11.2024, 01:53

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 26

Гостей: 25

Користувачів: 1

Nemo

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1047]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2698]

Вірш-пісня [545]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [269]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3384]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [314]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [907]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про кохання

Він так любив її, кохав

Він так любив її, кохав,
Що інших і не існувало,
Та до пори цього не знав,
А очі знали, очі взнали

З одного погляду її,
На лавці вгледівши неждано,
Одну-єдину на землі
Занесли в серце, як жадану.

Він, може, це і зрозумів,
Та був обплутаний цепками,
Що років три тому надів
Своїми власними руками.

Був час, зневірившись у тім,
Що є те серце десь на світі,
Що здатне стати світом всім,
Летів у перше-ліпше літо.

Аби лишень було тепло,
Аби хоч трохи часом гріло,
Аби в душі хоч щось жило,
Або, принаймні, просто тліло.

Там, біля лавки, він злетів,
Але не зміг зіграти ролі,
Тож приземлився й не посмів
Порвати долю ради долі.

Десятки літ очима пас
І гнав із серця батогами,
Не розумів – прийде той час,
Прийде за сивими вогнями,

Прийде, неначе дивний сон
Серед далекої вже ночі,
Де із озер очей-долонь,
Текли слова її пророчі:

- Жаданий, душу бережи,
Прийдуть часи, і я з дороги,
Вернусь туди, усім скажи,
І не пущу туди нікого.

Він з того сну запам’ятав
Хіба тепло долонь на грудях,
А час летів, а світ палав
І сипав попелом по людях.

І сипав попелом із літ,
Спаливши половину віку,
І «устаканився» вже світ,
Чим далі йдеш, тим менше світу.

На попелищі й стрів її,
Повторно давнє те кохання,
Сліди із юності свої,
Як покарання, як страждання.

Як муки, кару, біль, тюрму,
Де грати товщі за колоду,
Весняну квітку чарівну
Серед осінньої негоди.

І зрозумів, вона прийшла,
Ота одна, одна на світі,
Та перешукана душа,
Найкраща квітка в морі квітів.

Вона прийшла вже після жнив,
Немов із юності, з комори
Очікувань, і він ожив,
Впустив її до свого двору.

І там вона все підмела,
Як обіцяла, у господі,
До хати щастя завела,
Як затишок між непогоди,

Принесла мир серед війни,
Принесла спокій серед бурі,
Та не звільнила із тюрми,
Тюрми життя, із кучугури

Прожитих днів, нажитих справ,
І брил обов’язків затвердлих,
Без сподівань її кохав,
Аж серце плакало і мерзло.

Він без надій її кохав,
Та інших вже не існувало,
Душа боліла, сам страждав,
А серце плакало й кохало.

Гірка сердечна та сльоза,
Котра його дотла з’їдає,
Якщо тебе ще не знайшла
Ота душа, котра шукає.

Та не смертельним той є шов,
Який сльоза на серці крає,
Якщо на світі стрів, знайшов
Ту душу, що тебе шукає.

Одна на світі лиш біда,
Котра нас мучить і карає,
Збігають роки, як вода,
І втрачене вже не вертає.

Хіба на тайних островах,
Про котрі знати всім не дано,
На мить воскреснуть у віках
Кохана і її коханий.

Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1461 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 0 1 Asedo1949 • 21:08, 29.12.2015 [Лінк на твір] Ціла балада про кохання, вистраждане, виболіле, яке трапляється в житті... вони обов'язково ще зустрінуться... 0 2 miknech • 00:16, 30.12.2015 [Лінк на твір] Дякую, пані Катерино. 0 3 leskiv • 11:48, 30.12.2015 [Лінк на твір] 0 4 korobova • 00:07, 06.01.2016 [Лінк на твір] Гарний вірш, але я б його скоротила.))) Дякую Вам за щирість!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі