Коментувати також можна з та

Пн, 20.05.2024, 21:10
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1024]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2670]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [807]
Вірші про мову [218]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [411]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1219]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [295]
Щастя - ... [598]
Жінка - ... [261]
Життя... [4427]
Філософам [1297]
Громадянину [868]
Метафізика [156]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 161

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Він так любив її, кохав

Він так любив її, кохав,
Що інших і не існувало,
Та до пори цього не знав,
А очі знали, очі взнали
 
 З одного погляду її,
На лавці вгледівши  неждано,
Одну-єдину на землі
Занесли в серце, як жадану.
 
Він, може, це і зрозумів,
Та був обплутаний цепками,
Що років три тому надів
Своїми власними руками.
 
Був час, зневірившись у тім,
Що є те серце десь на світі,
Що здатне стати світом всім,
Летів у перше-ліпше літо.
 
Аби лишень було тепло,
Аби хоч трохи часом гріло,
Аби в душі хоч щось жило,
Або, принаймні, просто тліло.
 
Там, біля лавки, він злетів,
Але не зміг зіграти ролі,
Тож приземлився й не посмів
Порвати долю ради долі.
 
Десятки літ очима пас
І гнав із серця батогами,
Не розумів – прийде той час,
Прийде за сивими вогнями,
 
Прийде, неначе дивний сон
Серед далекої вже ночі,
Де із озер очей-долонь,
Текли  слова її  пророчі:
 
- Жаданий, душу бережи,
Прийдуть часи, і я з дороги,
Вернусь туди, усім скажи,
І не пущу туди нікого.
 
Він з того сну запам’ятав
Хіба тепло долонь на грудях,
А час летів, а світ палав
І сипав попелом по людях.
 
І сипав попелом із літ,
Спаливши половину віку,
І «устаканився» вже світ,
Чим далі йдеш, тим менше світу.
 
На попелищі й стрів її,
Повторно давнє те кохання,
Сліди із юності свої,
Як покарання, як страждання.
 
Як муки, кару, біль, тюрму,
Де грати товщі за колоду,
Весняну квітку чарівну
Серед осінньої негоди.
 
І зрозумів, вона прийшла,
Ота одна, одна  на світі,
Та перешукана душа,
Найкраща квітка в морі квітів.
 
Вона прийшла вже після жнив,
Немов із юності, з комори
Очікувань, і він ожив,
Впустив її до свого двору.
 
І там вона все підмела,
Як обіцяла, у господі,
До хати щастя завела,
Як затишок між непогоди,
 
Принесла мир серед війни,
Принесла спокій серед бурі,
Та не звільнила із тюрми,
Тюрми життя, із кучугури
 
Прожитих днів, нажитих справ,
І брил обов’язків затвердлих,
Без сподівань її кохав,
Аж серце плакало і мерзло.
 
Він без надій її кохав,
Та інших вже не існувало,
Душа боліла, сам страждав,
А серце плакало й кохало.
 
Гірка сердечна та сльоза,
Котра його дотла з’їдає,
Якщо тебе ще не знайшла
Ота душа, котра шукає.
 
Та не смертельним той є шов,
Який сльоза на серці крає,
Якщо на світі стрів, знайшов
Ту душу, що тебе шукає.
 
Одна на світі лиш біда,
Котра нас мучить і карає,
Збігають роки, як вода,
І втрачене вже не вертає.
 
Хіба на тайних островах,
Про котрі знати всім не дано,
На мить воскреснуть у віках
Кохана і її коханий.
 

Додав: miknech (28.12.2015) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1404 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 21:08, 29.12.2015 [Лінк на твір]
Ціла балада про кохання, вистраждане, виболіле, яке трапляється в житті... вони обов'язково ще зустрінуться... 55555
avatar
0
2 miknech • 00:16, 30.12.2015 [Лінк на твір]
Дякую, пані Катерино.
avatar
0
3 leskiv • 11:48, 30.12.2015 [Лінк на твір]
respect s-16
avatar
0
4 korobova • 00:07, 06.01.2016 [Лінк на твір]
Гарний вірш, але я б його скоротила.))) Дякую Вам за щирість!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Asedo1949: Щиро  дякую  за  добрі  слова  і  побажання! Перемога  прийде  неодмінно  і  все  буде  добре.

Asedo1949: Пане  Іване,  час  і  нині  то  повзе, то  біжить,  то  летить,  як  і  ця  бувальщина,  яка  вже  давно  вилетіла  за  межі  Чумацького  Шляху, бо  як  не  дивно,  час  має  властивість   змінюватись

Asedo1949: Дуже  важкі  рядки. Серце  огортає  туга  за  таких  ось  героїв. А  скільки  їх  вже  лежить  в  нашій   змученій  горем,  але  нескореній  землі,  та  водночас   велика  гордість  розпирає   груди 

leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz