Безодня
Чорна безодня мене поглинає Я утікаю, а вона доганяє Я не знаю і ніхто більш не знає Що це й чого усе пропадає Ніхто нікого уже тут не бачить Ніхто ні для кого нічого не значить Темна безодня пощади не має Усіх поглинає, і нас не минає Я бачу як сонце вона вже ковтає Без волі в екстазі весі світ помирає Я тихо повзу по схилам різким Спокійно вдихаю пилюку і дим Болотом проходжу і лісом густим Я правду шукаю, живу я лиш цим
Додав: MaslovTaras (30.12.2015)
| Автор: © Тарас Маслов
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! З прийдешнім! Божого захисту!
ruhlyvy : Чудовий вірш-тост! Будьмо, пані Королева! ZhasminVKanoe : Дякую дуже та поздоровляю зі Щедрим вечором і близьким Новим роком!
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА