Безодня
Чорна безодня мене поглинає Я утікаю, а вона доганяє Я не знаю і ніхто більш не знає Що це й чого усе пропадає Ніхто нікого уже тут не бачить Ніхто ні для кого нічого не значить Темна безодня пощади не має Усіх поглинає, і нас не минає Я бачу як сонце вона вже ковтає Без волі в екстазі весі світ помирає Я тихо повзу по схилам різким Спокійно вдихаю пилюку і дим Болотом проходжу і лісом густим Я правду шукаю, живу я лиш цим
Додав: MaslovTaras (30.12.2015)
| Автор: © Тарас Маслов
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА