Безодня
Чорна безодня мене поглинає Я утікаю, а вона доганяє Я не знаю і ніхто більш не знає Що це й чого усе пропадає Ніхто нікого уже тут не бачить Ніхто ні для кого нічого не значить Темна безодня пощади не має Усіх поглинає, і нас не минає Я бачу як сонце вона вже ковтає Без волі в екстазі весі світ помирає Я тихо повзу по схилам різким Спокійно вдихаю пилюку і дим Болотом проходжу і лісом густим Я правду шукаю, живу я лиш цим
Додав: MaslovTaras (30.12.2015)
| Автор: © Тарас Маслов
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Гарний, а з чого виготовлений?
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА