Біля входу до аптеки дві знайомі жінки
Про життя ведуть розмову, ціни й, звісно, ліки.
- Все тепер дорожче стало. Бачте, жить не легше.
Як же нині лікуватись? Де знайти дешевше?
- Є, звичайно, щось народне: мед, часник і трави.
Хтось рецепти давні знає, все від діда й баби.
Я сиру картоплю ріжу. В хустку загортаю.
Та й кладу на лоб і скроні. Біль завжди зникає.
Інша каже: - Може бути. Щось таке я чула.
Тільки – от ефект від того зовсім не відчула.
Добре знаю я, що риба корисна для мозку.
Півкіло колись купила. Мала лиш мороку.
Прикладала оселедець. Лоб і скроні терла.
Голова ж тріщала клята. Ледве я не вмерла.
Може, сильно обв’язала? Це ж спитати б ліпше.
Може, іншу рибу треба? Чи тримати більше?
Може, рибу притомити, а краще зварити, Щоби їдло підходяще можна було вжити. Як дістануться до мозку фосфорні сполуки, То вам зараз посвітліє, зникнуть усі муки. Та й до того вже не треба ліхтарик носити, Бо так мозок запалає, що тяжко й згасити. Тій хворобі буде страшно при світлі сидіти, Вона швидко звідти й свисне, щоби не згоріти...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
