Здригаюся. Мені наснився сон – На понівеченій землі лежить дитина. Не дихає. А поруч все в огні. Безжальний феєрверк чи хтось коли зупинить?
Він гравсь на пустирі. Ще до війни Майданчик для дітей разом звела громада. Тепер тут порох – наслідки боїв… І залишки розтрощених прикладів.
Хлопчисько бавився, зібравши трохи гільз, Чим це не іграшка?! Агов біжать додому, Бо мама сваряться, їй небезпечна путь, Яка лежить уздовж аеродрому.
Та не судилося… Запущений снаряд, Второпати не може, де поцілить. За мить, почувши сполохи біди, Матуся вибігла і кличе, що є сили…
Все заспокоїлося, обстріл вже минув. Останнім часом їх не так багато. “Все буде добре!”- з шпальт передовиць. … А на колінах перед сином мати - Її зігнуло горе долілиць…
Всю розпач й біль на аркуш, аж до сліз, Так тільки можна горе передати, Бо жаль, що дітям час отой приніс Не мішки плюшеві, - гранати.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
