І знов за вал сідає сонце... - Вірші про військових, армію

Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів: 0 1 Мурашка • 16:27, 18.06.2016 [Лінк на твір] Пішов брат на брата Й кинуто совість за грати. 0 3 Asedo1949 • 16:51, 18.06.2016 [Лінк на твір] Знаєте, я вже задумуюсь чи вона, та совість, взагалі ще існує...Дякую! 0 5 Мурашка • 17:02, 18.06.2016 [Лінк на твір] І не тільки Ви ставите собі це запитання,я також часто думаю чи прозріють людські душі , чи заговорить до них їхня совість. 0 2 ruhlyvy • 16:28, 18.06.2016 [Лінк на твір] Усі віки лютує злоба. У людства є така хвороба. Часи ідуть, епохи гинуть, А заклики вбивати линуть. Було так, є і далі буде! Бо то є людство, то є ЛЮДИ! 1 4 Asedo1949 • 16:56, 18.06.2016 [Лінк на твір] Маєте рацію,п.Борисе, заклики продовжують лунати, не дивлячись на страшні жертви. Я теж над цим задумалась у новому вірші, ось закінчення. І так століття за століттям… Коли ж ми вийдемо із тьми І скажем НІ оцим страхіттям, Коли ж ми станемо ЛЮДЬМИ??? Дякую за коментар! 0 6 nasvictor • 20:54, 20.06.2016 [Лінк на твір] тяжко - важко. як тим людям жити. скільки доль поламано. кара чи карма. чи злий намір. розікрали. розвалили все. коли вже скінчиться та бойня? 0 7 Asedo1949 • 11:32, 21.06.2016 [Лінк на твір] І не кажіть... залишається тільки чекати. Дякую!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі