Пн, 16.06.2025, 09:00
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про військових, армію
 

І знов за вал сідає сонце...

І знов за вал сідає сонце,
І знов іде бентежна ніч…
Чи знімуть бучу незнайомці,
А чи тихенько підуть пріч.

Бо ж не брати і не сусіди,
А банда найманих убивць,
Які несуть на землю біди,
Собі набивши гаманець.

Їх не болить розбита хата,
І лемент люду, наче спів…
Як рОботи, без мами й тата.
У них клекоче тільки гнів.

В очах горить одна жадоба;
Украсти, вбити, посікти…
Із грізним поглядом з-під лоба
Весь світ готові приректи.

Такі щоночі йдуть в атаку,
Щоб розтрусити п’яний чад,
І видно з темного байраку,
Як б’ють гранати невпопад.

Залізо вибору не знає
Руйнує, трощить все підряд,
І хто таких переконає,
Що молодий стоїть наряд…

Додав: Asedo1949 (18.06.2016) | Автор: © Катерина Чумак.
 
Розміщено на сторінці: Вірші про військових, армію

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1779 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 Мурашка • 16:27, 18.06.2016 [Лінк на твір]
Пішов брат на брата
Й кинуто совість за грати.
avatar
0
3 Asedo1949 • 16:51, 18.06.2016 [Лінк на твір]
Знаєте, я вже задумуюсь чи вона, та совість, взагалі ще існує...Дякую!
avatar
0
5 Мурашка • 17:02, 18.06.2016 [Лінк на твір]
І не тільки Ви ставите собі це запитання,я також часто думаю чи прозріють
людські душі , чи заговорить до них їхня совість.
avatar
0
2 ruhlyvy • 16:28, 18.06.2016 [Лінк на твір]
Усі віки лютує злоба.
У людства є така хвороба.
Часи ідуть, епохи гинуть,
А заклики вбивати линуть.
Було так, є і далі буде!
Бо то є людство, то є ЛЮДИ!

avatar
1
4 Asedo1949 • 16:56, 18.06.2016 [Лінк на твір]
Маєте рацію,п.Борисе, заклики продовжують лунати, не дивлячись на страшні жертви. Я теж над цим задумалась у новому вірші, ось закінчення.

І так століття за століттям…
Коли ж ми вийдемо із тьми
І скажем НІ оцим страхіттям,
Коли ж ми станемо ЛЮДЬМИ???
Дякую за коментар!
avatar
0
6 nasvictor • 20:54, 20.06.2016 [Лінк на твір]
тяжко - важко. як тим людям жити. скільки доль поламано. кара чи карма. чи злий намір. розікрали. розвалили все. коли  вже скінчиться та бойня?
avatar
0
7 Asedo1949 • 11:32, 21.06.2016 [Лінк на твір]
І не кажіть... залишається тільки чекати. Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz