Переклад вірша М. Цвітаєвої Монолог( Реквієм)
Вже скільки їх зірвалось в ту безодню
Страшну в далечині!
Одного дня піти в пітьму холодну
Настане час й мені.
Те, що співало, сяяло й горіло
Застигне геть усе.
Очей смарагди, голос тріпотливий
Й волосся золоте.
Піде життя, з його насущним хлібом.
І день за днем мине.
Під небом цим, здаватиметься ніби
І не було мене!
Мінливої, як діти, в кожнім слові
Та так недовгу злу.
Що час любила, як в каміні дрова
Згоряють на золу.
Віолончель та вершники юрбою,
Ще дзвони у селі.
Мене такою - справжньою й живою
На лагідній землі!
До всих - хто є мені, ні де не мавшій міри,
Чужі чи рідна кров -
Звертаюсь я з вимогою про віру
Й проханням про любов.
І день і ніч, письмово і словами
За правду так та ні,
За те, що часто сумно так буває
Й лишень двадцятий рік,
За те, що є єдина неминучисть -
Пробачення образ,
Та за нестримну ніжність цю болючу,
За гордовитість фраз,
Ще за подій стрімких шалену швидкість,
За правду та за гру...
-Послухайте! - Іще мене любіть ви,
За те, що я помру.
Додав: Ниагара (19.06.2016)
| Автор: © Козак Наталія
Розміщено на сторінці : Вірші в перекладі
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1156 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.