Пт, 22.11.2024, 08:39
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Котра вже осінь?...

Котра вже осінь, страшно знати,
Ступила стежкою життя,
І все складніше впізнавати,
І зберігати почуття.

Не впізнаю себе самої.
Змиритись важко, що це я…
Кого спитать? Пітьми німої,
Де ділась молодість моя?…

Все, що цвіло і колосилось
В безодню кануло, мов час.
Життя, як громом прокотилось,
Гірке й солодке водночас.

Не повернути вже ніколи
І дня прожитого, й на мить,
Що відійшов за видноколи…
… А серце плаче і щемить…

Додав: Asedo1949 (08.10.2016) | Автор: © Катерина Чумак.
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1957 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
0
1 Szlachtycz • 16:13, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Не плачте, прошу, Катерино. Життя, це не тільки земля. Тут роки скоренько проминуть. ВІЧНІСТЬ, це НАШЕ майбуття...
Дуже гарний вірш. 5! Дякую.
З повагою   Василь Шляхтич з Польщі
avatar
0
6 Asedo1949 • 22:32, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Ви мене розрадили, дякую! Майбуття, кажете - можливо, але чомусь ніхто не спішить помирати, всі хочуть якнайдовше залишатися на землі. Ще раз дякую!
avatar
0
2 ruhlyvy • 17:12, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Це наша доля, пані Катерина...
avatar
0
7 Asedo1949 • 22:33, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Так, маєте рацію...Дякую!
avatar
0
3 Pylyp • 18:55, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Щемно, правдиво, гарно!
"Ти, книга юності, дочитана, а жаль!"
avatar
0
8 Asedo1949 • 22:34, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Сердечно дякую!
avatar
0
4 allagrabinska • 19:55, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Катрусю, читаю немов про себе!!!
avatar
0
9 Asedo1949 • 22:36, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Бальзаківський вік...що поробиш...Дякую!
avatar
0
5 Надежда • 20:00, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Осінь - улюблениця моїх поезій. Проте ми з нею пишемо ось так:
В саду стигне паморозь рання
Під зимне вітрів голосіння.
Ця пісня моя не остання,
Бо я - сильна жінка осіння.

Мало спілкувалася з Вами, та вдячна долі, що мала (сподіваюся, що й надалі матиму!) такого мудрого і щирого порадника у творчості. А дощинка теперішньої осені, напевне, вже висохла на Вашому папері...  yes
avatar
0
10 Asedo1949 • 22:45, 08.10.2016 [Лінк на твір]
Дякую,п.Наталю, за розуміння! А осіння дощинка - це хвилина слабості, нам жінкам, дозволено. Щодо спілкування, завжди рада допомогти, в міру своїх можливостей. Розраджую і я себе.
Те відлуння безсонних ночей
Загартовує мій тихий звичай.
Як береза, не гну я плечей,
Не впадаю у смуток і відчай.
avatar
0
11 nasvictor • 17:40, 09.10.2016 [Лінк на твір]
така вже вона осінь. тягне на сум і болючі роздуми. а так хочеться ще тепла...
avatar
0
13 Asedo1949 • 11:44, 10.10.2016 [Лінк на твір]
Відлетіло у даль журавлями
Молодіжне прекрасне життя...
Залишився, лиш сум із жалями
Й хворобливе, старече ниття... Дякую!
avatar
0
12 Таля • 20:06, 09.10.2016 [Лінк на твір]
Поділяю ваші почуття! Гарно висловлені думки!  table-9
avatar
0
14 Asedo1949 • 11:45, 10.10.2016 [Лінк на твір]
Дякую за розуміння!
avatar
0
15 kraynyuk46 • 14:34, 13.10.2016 [Лінк на твір]
[font=Geneva]Дуже гарно написаний вірш. 55555 respect hlophlops Не помилюся, мабуть, якщо скажу, що всіх турбує ця непроста тема. Закони природи зупинити просто неможливо. Тому, будемо жити стільки, скільки відведено кожному з нас. Я щойно прочитала у одного автора майже тотожний Вашому вірш. Але він написаний російською мовою. То ж не будемо сумувати! Пишіть свої такі гарні твори і все буде добре! З повагою! s-7 [/font]
avatar
0
16 Asedo1949 • 18:56, 26.10.2016 [Лінк на твір]
Дуже дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz