Гануся теж не витримала, притулилася до матері, і ще довго так сиділи вони хлюпаючи носами і притискаючись одна до одної, мов малі безппорадні діти.
Тим часом обранець-антирадянщик ганусин прокинувся, потягнувся солодко та й попрямував до кухні теплої водички ковтнути. Холодна йому назавжди заборонена була. Ось звідти він і почув якісь дивовижні незрозумілі звуки з сусідньої кімнати. Наблизився до причинених дверей, зазирнув у шпарину, і побачив те, що так ретельно було виписано автором у попередньому абзаці. Постояв тихенько і відійшов нечутно до своєї кімнати і знову вмостився у ліжку.
Звичайно розчулені до розпачу мати і донька цього не почули і не побачили.
І ось тепер, сидячи у кузиній підводі, перебирає тітка Тамара у голови, свій останній приїзд до Ганусі. І моторошно їй і кепсько. А що із усім цим вдіяти, жодної гадки не має.
Ой, та як би зраділа вона, що саме в цю саму мить обранець-антирадянщик доньки-улюблениці потай полишає двокімнатий рай, до якого вселила його закохана по самісенькі вуха Гануся, замикає вхідні двері, кладе ключа під килимок у дверей і сідає до лифту.
Неймовірно? Та у нашому житті ймовірне все, що може відбутися. А відбулося таке.
Західні ЗМІ діяли настільки нахабно, продовжуючи неймовірний галас навколо ганусиного обранця-антирадянщика, що домоглись таки дозволу відповідних радянських органів випустити його нарешті із країни, у якій він так потерпав, щоб надати нещасному всебічну сучасну медичну допомогу на гроші вже чисельних на той час благодійників, Повідомлений про це ганусин обранець, часу марно не гаяв, а відразу зателефонував своїй дружині, що так підступно кинула його у найважчий час, і виклав перед нею усі блискучі нові перспективи, що відкрилися нарешті перед ним, а потім запропонував їй виїхати із дітьми за кордон для подальшого щасливого подружнього життя у новій західній, прихильній до нього країні. За правилами людського етикету, йому б належно було повідоми про усе це закохану у нього Ганусю, та сором'язлий і боязкий за натурою був цей антирадянщик. До того ж сльоз і дорікань слушних боявся понад усе. Тому і вчинив так як було виписано нами вище.
У під'їзда новенької багатоповерхівки на втікача чекала вже автівка із його дружиною усередині. Розчинилися дверцята, антирадянщик із подертою, майже жебрацькою на вигляд, торбою, у яку було накидано усе його теперішнє добро, протиснувся усередину, і вже за мить автівка зірвалася з місця, увозячи колишнього страждальця у нове блискуче життя разом із повернутою дружиною, у яку був завжди закоханий.
А що ж відчула Гануся, знайшовши на столі прощальну записку свого підступного обранця? Як не дивно, а майже нічого, адже про відношення до неї свого кумиру знала завжди, а тому завжди була готова до найгіршого. До того ж успадкована від матусі гордість не дозволила їй рознюнитися. Єдиною поблажкою, яку дозволила вона собі, була двотижнева відпустка за свій рахунок, яку вона провела у спекотному майже безводному східному Криму, який вона ще з дитячих років полюбляла понад усе. Кожного ранку відправлялася вона із Судака, де знімала помешкання поблизу знаної на весь світ Генуезською фортецею, до Токсильської бухти, де жодної травички ніколи не росло, а були. тільке море і скелі. І не сама відправлялася, поруч із нею був кремезний чолов'яга із ластами, маскою і підводною рушницею. Він мешкав у тому ж під'зді, що і вона, працював тренером з боротьби, жодної книжки за життя до кінця не дочитав, але зате завжди нерівно дихав у її бік. У Ганусі, що чим далі, тим більше, нагадувала свою матір, тітку Тамару, відчував молодий тренер подібну, а тому рідну для себе істоту. Навіть недолік її — короткозорість, приваблювала його. Окуляри, здавалося йому, надавали його обраниці неабиякого шарму. І перш за все інтелегентності, якої йому завжди бракувало. Довгі роки вони тільки віталися чемно, і не вступаючи у бесіди, розходилися по свох квартирах. Та тепер, після зникнення з її життя антирадянщика, у якого вона така закохана була, зітхання і несміливі погляди у свій бік кремезного неначитаного тренера з боротьби ставали для неї все більш і більш приємні. І ось вони разом на березі моря. Кам'яні тераси, королівскими ложами, далеко висуваються у море. Лежати на них напів у прохолодній воді напів під спекотним соцем така насолода. А коли до того ж поруч закоханий у тебе чоловік, це вже нагадує справжнє щастя. Отак завершилась ця бурхлива історія. Та тітка Тамара ще нічого про це не знала, а тому раз у раз зітхала, звичайно потай від племінника і Лади, виказивати себе слабкою перед кимсь було для неї неможливо.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
