Вт, 05.11.2024, 05:45
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

ПОПЕЛЮШКА 5-11



















Гануся теж не витримала, притулилася до матері, і ще довго так сиділи вони хлюпаючи носами і притискаючись одна до одної, мов малі безппорадні діти.
Тим часом обранець-антирадянщик ганусин прокинувся, потягнувся солодко та й попрямував до кухні теплої водички ковтнути. Холодна йому назавжди заборонена була. Ось звідти він і почув якісь дивовижні незрозумілі звуки з сусідньої кімнати. Наблизився до причинених дверей, зазирнув у шпарину, і побачив те, що так ретельно було виписано автором у попередньому абзаці. Постояв тихенько і відійшов нечутно до своєї кімнати і знову вмостився у ліжку.
Звичайно розчулені до розпачу мати і донька цього не почули і не побачили.
І ось тепер, сидячи у кузиній підводі, перебирає тітка Тамара у голови, свій останній приїзд до Ганусі. І моторошно їй і кепсько. А що із усім цим вдіяти, жодної гадки не має.
Ой, та як би зраділа вона, що саме в цю саму мить обранець-антирадянщик доньки-улюблениці потай полишає двокімнатий рай, до якого вселила його закохана по самісенькі вуха Гануся, замикає вхідні двері, кладе ключа під килимок у дверей і сідає до лифту.
Неймовірно? Та у нашому житті ймовірне все, що може відбутися. А відбулося таке.
Західні ЗМІ діяли настільки нахабно, продовжуючи неймовірний галас навколо ганусиного обранця-антирадянщика, що домоглись таки дозволу відповідних радянських органів випустити його нарешті із країни, у якій він так потерпав, щоб надати нещасному всебічну сучасну медичну допомогу на гроші вже чисельних на той час благодійників, Повідомлений про це ганусин обранець, часу марно не гаяв, а відразу зателефонував своїй дружині, що так підступно кинула його у найважчий час, і виклав перед нею усі блискучі нові перспективи, що відкрилися нарешті перед ним, а потім запропонував їй виїхати із дітьми за кордон для подальшого щасливого подружнього життя у новій західній, прихильній до нього країні. За правилами людського етикету, йому б належно було повідоми про усе це закохану у нього Ганусю, та сором'язлий і боязкий за натурою був цей антирадянщик. До того ж сльоз і дорікань слушних боявся понад усе. Тому і вчинив так як було виписано нами вище.
У під'їзда новенької багатоповерхівки на втікача чекала вже автівка із його дружиною усередині. Розчинилися дверцята, антирадянщик із подертою, майже жебрацькою на вигляд, торбою, у яку було накидано усе його теперішнє добро, протиснувся усередину, і вже за мить автівка зірвалася з місця, увозячи колишнього страждальця у нове блискуче життя разом із повернутою дружиною, у яку був завжди закоханий.
А що ж відчула Гануся, знайшовши на столі прощальну записку свого підступного обранця? Як не дивно, а майже нічого, адже про відношення до неї свого кумиру знала завжди, а тому завжди була готова до найгіршого. До того ж успадкована від матусі гордість не дозволила їй рознюнитися. Єдиною поблажкою, яку дозволила вона собі, була двотижнева відпустка за свій рахунок, яку вона провела у спекотному майже безводному східному Криму, який вона ще з дитячих років полюбляла понад усе. Кожного ранку відправлялася вона із Судака, де знімала помешкання поблизу знаної на весь світ Генуезською фортецею, до Токсильської бухти, де жодної травички ніколи не росло, а були. тільке море і скелі. І не сама відправлялася, поруч із нею був кремезний чолов'яга із ластами, маскою і підводною рушницею. Він мешкав у тому ж під'зді, що і вона, працював тренером з боротьби, жодної книжки за життя до кінця не дочитав, але зате завжди нерівно дихав у її бік. У Ганусі, що чим далі, тим більше, нагадувала свою матір, тітку Тамару, відчував молодий тренер подібну, а тому рідну для себе істоту. Навіть недолік її — короткозорість, приваблювала його. Окуляри, здавалося йому, надавали його обраниці неабиякого шарму. І перш за все інтелегентності, якої йому завжди бракувало. Довгі роки вони тільки віталися чемно, і не вступаючи у бесіди, розходилися по свох квартирах. Та тепер, після зникнення з її життя антирадянщика, у якого вона така закохана була, зітхання і несміливі погляди у свій бік кремезного неначитаного тренера з боротьби ставали для неї все більш і більш приємні. І ось вони разом на березі моря. Кам'яні тераси, королівскими ложами, далеко висуваються у море. Лежати на них напів у прохолодній воді напів під спекотним соцем така насолода. А коли до того ж поруч закоханий у тебе чоловік, це вже нагадує справжнє щастя. Отак завершилась ця бурхлива історія. Та тітка Тамара ще нічого про це не знала, а тому раз у раз зітхала, звичайно потай від племінника і Лади, виказивати себе слабкою перед кимсь було для неї неможливо.  

Додав: вершник (01.11.2016) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2022 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 spydut • 20:25, 02.11.2016 [Лінк на твір]
55555
avatar
0
2 iv-ann • 19:59, 04.11.2016 [Лінк на твір]
Цікаво збирати все до купи , і читати ! 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz