Істина – це особливий вид правди, яка не піддається сумніву, слово, що означає найвищий ступінь правди, яка виходить лише від Господа – Творця, це відкриття Бога про Себе, про Всесвіт, про все Ним створене. Істина не залежить ні від людини, ні від людства, способу мислення і рівня його освіченості, організації суспільства і виробництва; вона не залежить ні від культури, ні від релігії: вірувань, способів поклоніння, звичаїв, традицій, вчень, трактувань і не може бути ні об’єктивною, ні суб’єктивною, ні відносною, ні релігійною, ні філософською. Істина не поділяється на види, не змінюється в просторі і часі. Істина – непорушна, не підлягає філософському тлумаченню. Істина лише у Господа Бога. Людина не може говорити істину, а може лише слідувати істині. Ніхто не може до неї щось додати, чи відняти, щоб зробити її більш правдивою чи більш істинною. Істині потрібно вірити і просити відкриття у Господа, і пізнавати її, тоді вона відкривається. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633523 ; http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627500
Кожне Слово Творця являється істиною, незмінним абсолютом. Про Себе Він говорить: Єв. від Івана 4:24 «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в Дусі та в правді вклонятися» і не інакше, а лише так, як бажає Він у Своїй прописній істині, в Біблії.
В істині Творця, на противагу філософії, поняття: може бути, а може і ні, – нема. «…В Нього нема переміни і тіні відміни». Господь Бог свідчить людству так: «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» - Ісаї 55:11. Матвія 5:18: «Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, – ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все». Кожне слово Царя – Закон. «Не відступай ні вправо, ні вліво, від повелінь Господніх, а роби так, як велено, щоб тобі було добре». http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700354
Кожна пересічна людина бачить істину, відчуває її на смак, запах, на дотик, бо все, що нас оточує, то є істина Творця, який явив людині Себе у Своєму твориві. Вона являється Його особливим творінням, яке наділене розумом. Творець наділяє її знаннями і уміннями, посилаючи, посильні для її розуміння, порції істини. Наприклад: Д.І. Менделєєву Господь Бог послав у ві сні Періодичну систему хімічних елементів, яка працює до сьогодні. Різними способами посилається істина мужам науки, які смиренні перед Творцем і здатні її пізнавати на користь людині. Таким чином іде прогрес, розвиток науки і виробництва. Основна маса людства захоплена філософськими «істинами", що привело її до духовного блуду – багатобожжя і релігії, у суспільстві – до аморальності, у виробництві – до марнотратства ресурсів, світової кризи. Чим вищий рівень розвитку суспільства і виробництва, тим ближчий кінець людського суспільства. Марнотратство Божого творива людиною досягло небаченого рівня. Вона нищить все бездумно з шаленою швидкістю.
Господь звелів Даніїлу (606 р. до Хр.) «Заховай ці слова, і запечатай книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання». Науково-технічний вибух кінця ХХ ст. свідчить про пізнання певної, достатньо великої кількості істини і кінець цієї цивілізації, яка, відступивши від істини Творця, сама знищить себе своєю «істиною». Наприклад: У Творця – безвідходне виробництво: з ґрунту рослина бере воду, азот і інші неорганічні речовини, використовуючи енергію сонця, в результаті фотосинтезу, виробляє чисту продукцію без відходів, поглинаючи двоокис вуглецю, а натомість виділяє кисень і дає всьому живому повітря, їжу, всі необхідні вітаміни, акумульовану в плодах, в листі, в стеблі чи стовбурі енергію, яка може бути використаною через міліони років (вугілля). Істина Творця – в дії, в доказі її підтвердження. Ісаї 43-46 «Так говорить Господь, твій Викупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я – Господь, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, – хто при тім був зо Мною? Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум, Хто стверджує слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців?...» «Я перший, і Я останній, і Бога нема окрім Мене! І хто зветься, як Я? Хай повість про те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам повість майбутнє й прийдешнє»; « Я – Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене, що звіщаю кінець від початку і наперед – що не сталося ще, і говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню», …Я, що світло формую та темність творю, чиню мир та недолю творю, Я – Господь, що робить це все!...»; «Говорить отак Господь Бог, що створив небеса і їх розтягнув, що землю створив та міцно поставив її; не як порожнечу її створив, – на проживання на ній Він її вформував, і простяг все те, що з неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і Духа всім тим, хто ходить по ній».
Людина своїм непослухом істині привела планету до екологічної катастрофи, і сама стала її жертвою. «Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я – Бог, і нема більше іншого Бога!» Так і істини ні в кого нема, окрім Господа Бога – Одного і Істинного, Творця.
Поняття Істина запозичене філософами із Біблії.
«В діалозі «Кратилус» Платона, де Гермоген дає ствердну відповідь на питання Сократа: «У такому випадку той, хто говорить про речі відповідно до того, які вони є, правду говорить, той же, хто говорить про них інакше, бреше?» – «Так.»». Істина Творця була і буде істиною завжди. «Бо Слово Боже живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, – проходить воно аж до поділу душі і духа , суглобів і мозків, спосібне судити думки та наміри серця. І нема створіння, щоб сховалося перед Ним, але все наге, та відкрите перед очима Його, – Йому дамо звіт». Свій звіт перед Господом дала перша цивілізація.
Людина, впевнившись у собі, в своїй мудрості і величі, в центр свого буття поставила себе, свої легенди, міфи, звичаї, своїх богів і свою «істину», зневаживши Божу. Буття 6:5 «І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця (розуму) її – тільки зло повсякденно. І пожалкував був Господь, що людину створив був на землі. І засмутився Він у серці Своїм. І промовив Господь: «Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, – від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що Я їх вчинив». Творець підтвердив, що Його слово – то істина! Прийшов Потоп, і перша цивілізація загинула тому, що було знівечено ім’я Господнє, і потоптана Божа істина. Він вчинив суд Божий над світом. Хто може перешкодити Йому, і свою «істину» - релігійну поставити вище Божої, або розкласти її на абсолютну, суб’єктивну, об’єктивну і відносну?
Сучасні філософи губляться в гіпотезах про походження гігантів, скелети яких знаходять на землі, і міст похованих під великим шаром ґрунту чи на дні морському, про яких нема спогадів в історії людства. Божа істина відповіла на це питання шість тисяч років тому – Буття 6:4 «За тих днів (до Потопу) на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували – то були силачі, що славні від віку». То вони жили в тих містах і залишили нам свідчення про своє відступництво від істини і Істинного Бога, піднімаючи Слово Його на сміх, як робиться і тепер. І Він сказав: «Не буде Мій Дух перемагатись в людині навіки, – блудить вона. Вона тіло і дні її будуть сто і двадцять літ». Господь дав цю істину, а людина нехай візьме вірою 120 і, навіть, вічність, але тоді потрібно залишити віру філософським тлумаченням і тисячі богам, а повірити істині Бога Одного Живого і Істинного – і, чим швидше, тим краще, бо гряде суд Господній на всю землю і вона, разом із мешканцями її зберігається на їжу вогню. «Земля і всі діла на ній згорять!»
Людство замінило істину звичаями, традиціями, обрядами, святами, походами, магією, тлумаченнями, релігією – тисячею богів, що не Бог – всім тим, за що були знищені перша цивілізація, і Содом, і Гоморра. Брехня одягає елегантний одяг, напускає на себе поважний вигляд, щоб довірлива людина не перевірила її по Біблії.Відступництво, тлумачення ніколи не постають оголеними, щоб їх можна було вчасно розгледіти й розкрити, щоб простодушна людина вірила, що вона заслуговує великого довір’я – більшого, ніж сама істина.
Арістотель зі своєю школою розробив вчення про трьох богів в одному: Бог – Отець, Бог – Син, Бог – Дух Святий. Так Господь Бог, Вседержитель, Один і Істинний став Триєдиним, а Тертуліан дофілософствував: Бог Один в трьох іпостасях. Так Божа істина кинута людиною під ноги.
Монотеїстами, були іудеї – лише вони вірили в Єдиного Бога, Творця Всесвіту, Владику, Вседержителя – в Бога, Який все і у всьому, в усіх і через усіх. В Нього вірили і перші християни.
В ІІ столітті Тертуліан був першим, хто замість слова «тріада» (трактування грецьких філософів) став вживати «трійця». Він вважав, що попереднє поняття виражає «три різних», тобто підкреслює різницю. А нове – «трійця» - це «совокупність трьох», де головна роль належить Єдиному (Отцю). (А.В. Зінов’єв, «Магія апокаліпсиса, ст. 33)
В другій половині ІІ століття в Олександрії була створена школа християнського богослов’я. В школі навчали філософії для розробки основних положень богослов’я Святої Трійці тобто для її філософського обґрунтування і новоствореного християнства, яке абсолютно відрізнялось від першого. Так на початку ІІІ століття філософська «тріада» стає богословською «трійцею», а Єдиний Господь Бог «стає власником» декількох особистостей (іпостасей), дякуючи мудруванню частіше всього філософів. За 1000 р. наперед Господь прорік про це через Пророка Ісаю 59:14-15 «І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані приткнулася істина, правда ж не може прийти, – і істина зникла…», бо на майданах філософи прорікали і прорікають свою «істину», знівечивши істину Творця.
Щиро вдячна вам, що ви завітали. Це не проповідь, це є правда про те, як люди знівечили істину, а за основу взяли легенди народів світу і міфи Греції і поклали їх в основу своїх філософських трактатів, створюючи віроучіня всіх релігій. Молодь тепер дуже тягнеться до Китайської, Індійської флософії собі на біду, віддаляючись від Творця, віруючи тому, що вкладають їй у вуха.
Роздуми і дослідження конче потрібні, необхідні. Дякую за коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")