Сб, 02.11.2024, 23:28
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [906]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

= КОЗАЦЬКА КРОВИНА =

 

                  1
Багряне й біле –барви зим…
Та з див яких на Україні
Цей величають плід, в насінні
Якого серце є, між тим.
 
Вібрує серце…А чому? –
Криваві сльози Мати Божа
Колись на землю нашу гожу
Пролила з вік, прогнавши тьму.
 
Тому у ягід сік , мов кров :
Козацька кров – людська кровина,
Народ їй назву дав – калина,
Яка росте в тіні дібров.
 
Так називають й дотепер…
Цвіте калина білим  - біло,
Мов скрасив сніг різдв*яний вміло
Весну – і в зелені завмер.
 
На осінь вистигнуть – дійдуть
І спалахнуть вогнем в бурштині
Гіркі ті кетяги між сині,
Немов козацька доля – путь.
 
У січні їх мороз відтак
Нещадно жалить й обпікає –
Гірке солодшає, мов знає,
Що подає нам віщий знак :
 
Це ж Богородиці вуста
Калину знов благословили
І в царство Боже запросили
Загиблих праведно в свята.
                      2
Січнева ніч, Різдв*яна ніч:
А білий світ, як та перина –
Весь край закутаний в сніжини…
Спить сном міцним Козацька Січ.
 
Переливається в тандем
Слід в світлі місяця та тіней
І помережані у іней
Гілки дзвенять під вітерцем.
 
Так тихо , тихо, як вві сні…
І тільки янголи літають
Та в сяйві ясному співають
Землі оновлення пісні.
 
Мов кольоровий світлячок
Один стрибає вдовж дороги :
Ось став навшпиньки під порогом,
Крізь шибку глянувши в куток.
 
А там на покуті дідух,
Там , на столі, у скатерть вбранім,
Парують ласощі різдв*яні,
Кутя на сіні й людський дух.
                            3
Сплять козаки, бо ж ніч свята…
І ні шеберхне, ні шелесне.
Їм марить в снах щось інтересне –
Не зло війни , а доброта :
 
Напевне ж, в батьківських краях
Збивають  босі ноги роси,
Лягають трави у покоси,
 Де в лузі коси різьблять шлях.
 
Садок вишневий у цвіту,
Жасмин і мальви біля хати;
Вийма з варениками мати
Макітру з печі золоту.
 
Капуста, сало, пироги…
Звичайні клопоти буденні,
Ласкаві й ніжні наречені.
Далекі й близькі остроги.
                    4
Сплять козаки…Та в тому річ,
Що на чолі з пихатим  ханом,
Мов хмара ,сунуть бусурмани
У темних сутінках на Січ.
 
Розкосі очі, жадний зір :
Що їм, нехрещеним , до братства ?
Що бритолобим святотатство ?
І ненаситним що до лір ?
 
Упав на землю вартовий –
Не встиг і писнути хлопчина :
Ножем кривим удар злочинно
Йому наніс татарин злий.
 
Горіли стайні , мов трава,
Здіймалось полум*я до неба,
І охорону під потребу
Всю подушила татарва.
 
Здається , й місяць остовпів…
Недобре вчувши, безборонні
Іржали дико в стійлах коні,
На поміч звучи козаків.
 
Почули братчики таки –
І зав*ячався бій жорстокий :
Тримати шаблі й дух високий
Уміють вмілі вояки.
 
-Алла!-кричали,- Нащо гріх? –
Здійнявши руки бусурмани;
Нараз хапалися за рани,
Замертво падаючи в сніг.
 
Текла рікою –Будь здоров ! –
Курилась пара аж над Січчю
І на полях яріла ніччю
Своя й  ворожа тепла кров.
 
Мов вишень зчавлені тільця –
На чистім плями безіменні…
А десь далеко наречені
Втрачали люблячі серця.
                   5
Туман багровий, хоч мороз..
З небес все бачить Божа Мати :
Ну, як  погибель споглядати,
Коли рождається Христос?
 
Підняла вгору пальців діл,
Щоб захистити благовірних –
І полетіли на невірних
Силенні хмари гострих стріл.
 
Одне за одним, мов снопи,
У прірву падали – в тартари
Народом прокляті татари
Світанком нової доби.
 
Благословився тільки світ,
У Січі диво : з волі чарів
Геть не зосталось яничарів –
Мітлою вимело з воріт.
 
З своїми слугами лиш хан
В кривавім досвітку лишився,
Упав навколішки, схилився,
Щоби оплакувать свій стан.
 
Зірвавши з лисини чалму,
Подряпав кігтиками пику,
Халат порвав, мов пес безликий,
Завив, тривожачи зиму.
 
Не подарує падишах
Йому поразки і позору :
Секір башка, на палі вгору
Чи нажене ще якось жах.
 
Зібрав недобитки орди,
Піджавши хвіст, побіг в улуси…
На білім слід багряних бусів
Зоставсь до першої води.
                     6
В повітря легким вітерцем
Спустилась Діва на хмаринці,
У серці з болем наодинці,
Із невимовним тягарем.
 
Ішли невидимі в снігах
На полі бою ніжки босі –
І піднімались кволі досі,
Кров зупинялась на очах.
 
На тілі праведному їх
Найглибші з ран зарубцювались…
Раділи щиро й дивувались
Живі воскреслим в колі втіх.
 
Поліг жертовно хто за край
В бою нерівному – прощались…
На конях душі піднімались
Їх в небеса, у вічний рай.
 
Тому, що в ніч перед  Різдвом
Відкрив їм небо Бог дбайливо…
І раптом нове сталось диво –
Зазеленіло все кругом.
 
На місці сутички ріс гай:
Бо ж помирати мужні вміють…
Як дар Покрови, паленіють
Кущі калини зазвичай.
 
То ж з див отих на Україні
Цей величають кущ й донині !

 Микола  Стасюк (Альманах "Скіфія -2016 осінь" )

Додав: plomin (22.11.2016) | Автор: © Микола Стасюк
 
Розміщено на сторінці: Стасюк Микола, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3016 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
0
1 iv-ann • 21:29, 22.11.2016 [Лінк на твір]
up
avatar
0
2 Asedo1949 • 14:07, 23.11.2016 [Лінк на твір]
Дуже гарно! Браво!!! 55555
avatar
0
3 karas • 20:42, 23.11.2016 [Лінк на твір]
hands
avatar
0
4 plomin • 15:00, 24.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую, шановні друзі. Наснаги і ВАм на
невдячній  ниві....
avatar
0
5 spydut • 20:09, 25.11.2016 [Лінк на твір]
up


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz