Пн, 16.06.2025, 12:29
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші в перекладі
 

Сержук Сис. Глина (з білоруської)

Розминала вона грудку білої глини,
І ліпила нервово будь-що, як-небудь,
І коли її пальці окреслили спину –
Кілька раз розбивала, даремний бо труд.

Дві кривульки-ноги, і чоло майже вже досконале,
Рук стеблини вдалися на подив її,
І маленький камінчик у груди запхала,
Щоби бовдур глиняний кохати умів.

Форма є, і такі вже пізнавані риси:
Чи не сам це я, як же поменшить на цім?
Оживаю. Кажу: “Називай мине Сисом,
І звикай же до мене потроху при тім.

Хоч і з глини, але, коли висохну в скрині,
І гарачеє сонце підсмалить  боки –
Так кохатиму я, ніби чудо-майстриня,
Як тебе не кохали твої мужики.

Як Петрарка чарівній Лаурі сонети,
Буду вірші єдиній тобі лиш писать…”
Ледь почула вона, що створила поета ,
Почала в лихоманці знов глину зминать.
Оригінальний текст:
Яна мяла няўмела камяк белай гліны,
Выляпляла нервова нішто, абы-як,
І пакуль яе пальцы акрэсьлілі сьпіну –
Шмат разоў разьбівала няўдзячны камяк.

Дзьве крывуліны ног, лоб амаль дасканалы,
Рук сьцябліны ляпіліся проста на зьдзек,
Потым дробны каменьчык
                    у грудзі ўвагнала,
Каб кахаць мог гліняны яе чалавек.

Форма ёсьць і такія знаёмыя рысы:
Ці не я гэта сам, як паменшыць на сем?
Ажываю. Кажу: “Называй мяне Сысам,
Прывыкай жа цяпер да мяне пакрысе.

Хоць і з гліны, але, калі высахну крыху,
І гарачае сонца падсмаліць  бакі –
Так кахаць цябе буду я, цуда-майстрыха,
Як яшчэ не кахалі твае мужыкі.

Як Петрарка чароўнай Лауры санэты,
Буду вершы адзінай табе прысьвячаць…”
Ледзь пачула яна, што стварыла паэта –
Пачала ліхаманкава гліну зьмінаць.
 

Додав: sergeycsd (18.12.2016) | Автор: © Сергій Пікарось
 
Розміщено на сторінці: Вірші в перекладі, Пікарось Сергій

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2287 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 18:42, 18.12.2016 [Лінк на твір]
Чудний вірш! Гарний переклад! І що ж все- таки її так сполохало? 55555
avatar
0
2 sergeycsd • 21:54, 18.12.2016 [Лінк на твір]
А ви думали з поетами так легко? Взяти хоча би мене... ;) Дякую за коментар, Катерино!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz