До тебе лину, наче птах, з країв далеких, Моя ріднесенька земелька, милий край. Я знову чую десь кричать мої лелеки, І шумом радісним стрічає мене гай.
Чи пам’ятаєш ти мене, моя земелько? Давно травою поросли мої сліди. Я срібний спів почути хочу соловейка, Побачить хочу, як цвітуть твої сади.
Летять роки, і дні спливають безупинно, Обов’язково до домівки повернусь. Я підійду і обійму бузок, калину, І до верби старої ніжно пригорнусь.
Давно скінчилася весна, минуло літо, Та знову чую серцю бажані слова. Яке то щастя й насолода в світі жити, Яке то щастя – юність в гості зазива.
Пройдусь я ранком по стежині до джерельця, Нап’юсь цілющої, холодної води, А в грудях знову калатає моє серце, Згадався час, коли приходила сюди.
Щось різонуло серце так, неначе лезом, У душу вкралася непрохана журба: Як і колись, стоять зажурені берези, Як і раніш, стоїть заплакана верба.
Це правда, п. Петре. В наших селах та ж сама картина. Хати стоять пусті, молодь їде в міста. Школи в селах закриваються. Значить, і село приречене на забуття. Є у мене на цю тему проза, яку я ще не виставляла. Боляче на все оце дивитися. А вдіяти нічого не можемо. ***Дякую за коментар! ***З Новим роком та з Різдвом Христовим! Здоров'я Вам, щастя, успіхів! З повагою!
Дякую, п. Катерино, за коментар. Так, війна - неабияке гальмо у розвитку не тільки наших сіл, а й взагалі, країни. Спостерігаю за змінами у своєму селищі і душа радіє. То ж може, все таки, повернеться молодь додому? Були б тільки робочі місця. З селами справи складніші.
Душевно. Недавно відвідав краї мого дитинства, нафотографував. Як змінилося все і яке рідне водночас. Сиджу, передивляюся фотографії, а тут такий вірш. Наче росою в душу. Дякую.
Дякую Вам, п. Володимире, за коментар і високу оцінку вірша. Приємно! Хай щастить!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.